«Бгагавад гіта» – це дуже мудра книга. Якщо ви поки що не маєте часу читати її повністю, але хочете коротко і по суті почути її зміст, або ви читали «Бгаґавад-ґіту», але відчуваєте потребу пізнати її глибше, тоді вам цікаво буде подивитись це відео або дочитати статтю до кінця.
Існують найдавніші писання під назвою Веди. Вони складені найдавнішою мовою – санскритом. Якщо ви візьмете великий ангар і спробуєте заповнити його книгами, то навряд чи помістите туди всі Веди. Це неймовірно велике знання.
Як вивчити Веди, не читаючи їх?
Якщо покласти на одну чашу терезів Веди, а на іншу одну тільки «Махабгарату», то «Махабгарата» переважить. Про це говорить Джива Госвамі – найбільший знавець Вед. Вивчаючи «Махабхарату», ви можете зрозуміти всі Веди, а значить, зробити своє життя процвітаючим.
Але «Махабхарата» – це теж не малий обсяг інформації. 100 тисяч текстів санскритом! Вона оповідає про події, які відбувалися п’ять тисяч років тому. Там розповідається про те, як між двоюрідними братами виник конфлікт. Вони не могли дійти згоди, хто має стати імператором Землі.
Одні з братів були благочестивими, інші злонравними. З благочестивих ми виокремимо Арджуну, а серед злонравних – Дур’єдхану. Деталі історії можете подивитися в серіалі «Махабхарата»
Дивіться на нашому каналі відео «Махабхарата за 15 хвилин. Коротко і ясно”
Нині ж головне – засвоїти, що з одного боку конфлікту опинився шляхетний Арджуна, з іншого – злостивий Дур’єдхана. За кожним із них стоїть величезна армія.
І ось, вони стоять на полі битви, готові вступити в бій. Нерви на межі. Емоції зашкалюють. Ситуація обтяжується тим, що в армії Дур’єдхани волею долі опинилися люди, які дуже дорогі Арджуні і є великим авторитетом для нього: його рідний дід Бхішма і вчитель Дрона. Тож Арджуна впадає у відчай: «Як я можу випускати стріли в тих, кого я маю обожнювати?» Саме на цьому моменті починається «Бгаґавад ґіта».
Отже перше, що ви маєте засвоїти, «Бгагавад гіта» – це частина «Махабгарати». Іншими словами, це 700 текстів, витягнутих із Махабгарати. І починається вона з моменту шокового стану Арджуни. До речі, в санскриті є таке слово «шока», яке перекладається як «страждання».
Що робити в безвихідній ситуації?
Якщо ви читали «Бгагавад-гіту», то напевно стикалися з проблемою великої кількості імен у першому розділі. Нічого страшного. Можете сміливо переходити до другого розділу. Головне – зрозуміти, що Арджуна опинився в безвихідному становищі, в шоці. Від чого його ноги підкошуються, у горлі пересихає, руки опускаються, а з очей ллються сльози.
Колісницею зневіреного Арджуни керує його друг, Крішна. Арджуна розумів, що Крішна – це не звичайна особистість. Він неймовірно мудрий і вже не раз допомагав Арджуні в дуже складних життєвих ситуаціях. Але зараз для Арджуни була найскладніша ситуація в житті. Він зрозумів, що його остання надія – це мудрість Крішни.
Тому в другому розділі Арджуна звертається до Крішни. Але вже не як до друга, а як до гуру: «Я повністю збитий з пантелику. Тож поясни мені, як я маю чинити?»
Мабуть, це найважливіший урок «Бгаґавад-ґіти». Кожному з нас у житті потрібна мудра людина, яка допоможе своїми порадами в найскладніших життєвих ситуаціях. У Вашому житті є такі люди? Якщо так, вам нечувано пощастило.
Ми повинні битися до кінця
Отже, Бгагавад-гіта – це діалог між зневіреним Арджуною і його вчителем, Крішною. Арджуна ставить своєму вчителеві запитання, а Крішна відповідає. Протягом усієї Гіти Крішна надихає Арджуну битися. «Арджуно, ти – воїн. Ця війна – твій священний обов’язок. Тому, вставай і бийся! Вставай і бийся!»
При цьому, увага!, Крішна вибудовує ланцюжок аргументів, чому Арджуна повинен вступити в бій. Аргументи Крішни, що спонукають Арджуну до бою, – це і є «Бгагавад-гіта». Зараз я коротко перерахую їх. Якщо ви уважно послухаєте ці аргументи Крішни, то будете з легкістю долати всі свої складні життєві ситуації. Навіть такі зірки, як Вілл Сміт, знаходять величезну підтримку в словах «Бгагавад гіти».
Тепер слухайте уважно аргументи Крішни. Вони допоможуть змінити Ваше життя на краще. Усю «Бгаґавад-ґіту» ми стиснули до 10 пунктів, у яких зосередили основні знання з книги.
10 уроків «Бгагавад гіти»
1) «Бгагавад-гіта» позбавляє від страху смерті
Між душею і тілом є різниця. Тіло рано чи пізно помре. Але душа, що живе в тілі, – вічна. Тому не потрібно боятися смерті. В основі ототожнення з тілом лежать тілесні насолоди. Тому насамперед потрібно практикувати самодисципліну, обмежуючи (але не позбавляючи повністю) себе в насолодах. Тільки так можна відчути свою відмінність від тіла і перестати боятися смерті.
2) “Бгагавад-гіта” вчить терпінню
Потрібно навчитися терпляче переносити хороші й погані обставини: зима, літо, щастя, нещастя. За будь-якої погоди слід терпляче виконувати свій священний обов’язок. Священний обов’язок називається дхармою. Чому він священний? Тому що дізнатися його можна зі священних писань.
Дивіться відео на тему: «Як терпіння може допомогти жити. Уроки Вед”
3) “Бгаґавад-ґіта” вчить йозі – вмінню володіти собою
Виконуючи свій обов’язок, ми не повинні думати про вигоду. Почуття вигоди – це найбільше зло – головний ворог, що живе в кожному з нас. Ми повинні піднятися над почуттям вигоди і навчитися однаково ставитися до втрат і придбань, до щастя і горя, до друзів і ворогів, пошани і безчестя. Таке вміння володіти собою називається йогою. Сподіваюся, ви здогадалися, що фізична гімнастика, яку називають «йогою», насправді не йога.
4) “Бгаґавад-ґіта” вчить тому, як знайти своє призначення
Арджуна сумнівається і не може зрозуміти: «Якщо я хочу увійти в цей урівноважений стан, навіщо ж мені для цього воювати?» Крішна відповідає на це запитання, наводячи такий аргумент: у цьому світі кожна людина наділена своєю індивідуальною природою. Тому в кожного своє призначення. Якщо ти – воїн за природою, ти не зможеш жити інакше. Природа змусить тебе діяти певним чином. Народжений повзати літати не може.
5) “Бгаґавад ґіта” приводить у гармонію існування різних релігій
Далі Крішна говорить про те, що існує Бог, який регулярно в різних обличчях з’являється серед людей. Хоча Бог один, Він може приймати різні види. Коли Бог з’являється серед людей в одному з облич, це називається аватарою. Крішна каже, що Він теж аватара Бога. Так «Бгаґавад-ґіта» приводить до гармонії існування різних релігій, відповідаючи на запитання: «Чому хтось поклоняється Аллаху, хтось – Ісусу Христу, хтось – Будді, а хтось – Крішні?» Просто існує багато аватар Бога. Де ви ще знайдете таке просте пояснення існування різних релігій? Тому «Бгаґавад-ґіту» може вивчати представник будь-якої конфесії.
6) У “Бгаґавад-ґіті” дається відповідь на запитання: «Якщо є Бог, то чому в цьому світі стільки зла»?
Крішна також пояснює закон карми: що посієш, те й пожнеш. Він наголошує на важливому моменті, що Бог не втручається в карму живих істот. У такий геніально простий спосіб у «Бгаґавад ґіті» дається відповідь на запитання: «Якщо є Бог, то чому в цьому світі стільки зла»? Та тому що ми самі створюємо це зло. Бог не втручається у свободу нашого вибору.
7) Ще один урок “Бгаґавад-ґіти” – щирість
Далі Крішна дає дивовижне пояснення, чому різні люди по-різному поклоняються Богові. Хтось йде у зречення, живучи в монастирі або в гімалайських печерах. А хтось живе в сім’ї, але водночас регулярно поклоняється Богові, виконуючи ті чи інші ритуали і відвідуючи храм щонеділі. Не можна сказати, що відлюдник кращий, ніж щира домогосподарка, яка чесно виконує свій обов’язок. Має значення щирість. Це ще один урок Бгагавад-гіти.
8) “Бгаґавад-ґіта” вчить завжди і всюди бачити прояви Бога
У сьомому розділі Крішна переходить до детального опису Бога. Він каже, що весь всесвіт – це енергія Бога. Джерелом походження кожного атома і всього, що ми бачимо навколо, є Бог, а точніше Його енергія. Джерелом кожного з нас також є Бог. Таким чином, «Бгаґавад-ґіта» навчає, як навчитися завжди і скрізь бачити прояви Бога (у вогні, у Сонці, Місяці, навіть у смаку води).
9) “Бгагавад-гіта” пояснює те, як влаштований цей світ
Можна поставити запитання: «Усе прекрасне – це Бог. Але як щодо поганих речей?» Відповідаючи на це запитання, Крішна наводить просто приголомшливе пояснення феномену добра і зла. Насправді, каже Він, у природі не існує добра і зла. Ми вже говорили, що природа – це Його енергія. Але ця енергія має три функції, які називаються трьома гунами: благість, пристрасть і невігластво. Залежно від того, який спосіб життя обирає людина, вона житиме під впливом доброти, пристрасті або невігластва. Благість дарує знання, умиротворення і щастя. Пристрасть приносить нескінченні бажання і жадібність, від чого людина оре день у день. А невігластво робить з людини двоногу тварину, вкриту лінощами та надмірним сном. Через існування трьох гун «Бгаґавад-ґіта» дивовижним чином пояснює те, як влаштований цей світ.
10) “Бгаґавад-ґіта” вчить того, як можна постійно пам’ятати про Бога і ніколи про Нього не забувати
Виникає запитання: «Навіщо це все? У чому сенс?» Крішна пояснює, що крім цього всесвіту, вкритого темрявою, існує духовний світ, царство Бога, де немає страждань, а є тільки дуже сильне щастя. Санскритом Крішна це називає такими словами: Брахма-нірва̄н̣а парам-гаті. Крішна каже: «Духовний світ – це Моя обитель. Місце, де немає пристрасті й невігластва, а є тільки благість і щастя». Туди потрапляє той, хто постійно пам’ятає про Бога з любов’ю. Тому любов до Бога – це вищий сенс «Бгаґавад ґіти» та її заключний урок. Любов приходить через пам’ять. Тож, «Бгаґавад-ґіта» вчить тому, як можна постійно пам’ятати про Бога і ніколи про Нього не забувати.
