Що таке благодійність? В YouTube існує безліч відео, автори яких роблять добрі справи, демонструючи їх своїм глядачам. Вони скуповують у пенсіонерів і нужденних квіточки в метро, оплачують їм покупки, роздають продукти харчування, дають гроші, допомагають ліками, або надають допомогу в побутових питаннях. Але чи є така діяльність благодійністю?
Поводження з грошима – це ціла наука. Навіть якщо ми їх безоплатно (або нібито безоплатно) роздаємо. Якщо ви, жертвуючи свої кровні, не хочете повторювати помилок інших; якщо ви хочете дізнатися, що таке справжня благодійність і як правильно нею займатися; а також, якщо хочете дізнатися, яких чудес можна досягти, якщо займатися саме правильною благодійністю, тоді, безсумнівно, ця стаття для вас.
Благодійність – це коли ми творимо благо
Споконвіку в людському суспільстві існує феномен благодійності. Ми вже розглядали благодійність з усіх боків у нашому Телеграм каналі. У кожному з нас закладена потреба творити добро. Хтось більше відчуває цю потребу, хтось менше. Але факт залишається фактом – людина потребує того, щоб робити щось безоплатно. Це стосується всіх людей, незалежно від кольору шкіри, статі, віку, національності чи релігії.
Ба більше, навіть серед тварин спостерігається феномен турботи одна про одну. Наприклад, самки гієн – найтурботливіші мами з усіх хижаків. Вони відганяють самців від свіжої здобичі, пропускаючи вперед дітей.
Для чого займатися благодійністю?
Є такий вислів: «Віддаючи, ми отримуємо». Що це означає? Що ми отримуємо? Відповідь дуже проста. Якщо людина займається благодійністю правильно, натомість вона отримує дуже теплі емоції, які значать для неї набагато більше, ніж гроші, які вона віддає.
Хтось може сказати: «Я жертвував гроші, але натомість не було жодних емоцій». Це відео призначене саме для того, щоб відповісти на це запитання. Людина не відчуватиме нічого особливого, якщо вона займається благодійністю неправильно.
Як займатися благодійністю правильно?
Нам здається, що чим більше речей ми матимемо, тим більше щастя буде в житті. Але на жаль (чи на щастя), це далеко не так. Інакше чому багаті люди розлучаються, впадають у депресію і закінчують життя самогубством?
Ми звикли любити речі, а використовувати людей. Хоча насправді все має бути навпаки.
Тож перше, що потрібно зрозуміти – благодійність потрібна насамперед нам, а не комусь іншому. Благодійність – це те, що може приносити нам щастя. Найдивовижніше в тому, що той, хто дає, знаходить набагато більше, ніж той, хто отримує. При цьому, між тим, хто дає, і тим, хто отримує, виникає тонкий позитивний зв’язок.
Однак ми знову підкреслимо, що все це буде працювати за умови, що благодійність відбувається правильно. Секрети правильної благодійності відомі далеко не всім. Ми ж обов’язково розкриємо їх у цій статті. Зараз же зазначимо для себе найважливіший момент: благодійність – це те, чого потребуємо ми, а не хтось інший.
Чи можна за допомогою благодійності позбавити себе бідності?
Насамперед потрібно зрозуміти одну просту істину: жадібна людина завжди страждає. Жадібній постійно мало. І навпаки, щедра людина буде щасливою незалежно від того, багато в неї грошей чи мало. Вона щаслива, оскільки їй вистачає.
Завжди потрібно пам’ятати, що коли ми займаємося благодійністю, ми вчимося бути щедрими. Ми вчимося того, щоб нам вистачало. Дуже важливо мати правильний мотив благодійності. Робити пожертвування тільки з метою, щоб повернулося в 100 разів більше грошей – це прояв дурості. Ну, повернеться Вам у 100 разів більше, і що далі? Ви думаєте, що так вирішите свої життєві проблеми?
Невміння задовольнятися тим, що приходить без особливих зусиль. Звісно, якщо людина докотилася до злиднів, це руйнуватиме її. Жебрак не може бути щасливим. Однак, якщо людина не жебрак, а живе небагато, або скромно, вона може радіти життю набагато більше, ніж найбагатша людина планети.
Секрет благодійності полягає в тому, що якщо людина проявлятиме щедрість і регулярно жертвуватиме, за законом долі вона не відчуватиме нестачі ніколи і ні в чому. Таким чином, за допомогою благодійності людина може перемогти бідність.
Які існують види благодійності?
Є правильна і неправильна благодійність. Наше завдання – навчитися займатися правильною благодійністю.
Давайте проведемо аналогію зі спортом. Якщо людина займається спортом правильно, це додаватиме їй здоров’я. Якщо ж вона займається спортом неправильно, вона робитиме собі гірше. Те ж саме стосується і благодійності. Нам важливо навчитися відрізняти справжню благодійність від підробки.
Правильна благодійність починається з моменту заробітку. Дуже важливо, яким чином здобуто гроші, які даються як пожертвування. Якщо гроші здобуті нечесним шляхом, то роздача таких грошей не принесе тому, хто дає, великого ефекту (хоча якийсь ефект, безсумнівно, буде). А той, хто отримує пожертвування разом із брудними грошима, отримає шматок поганої долі того, хто дає.
Наприклад, людина скоїла розбійний напад, відібрала в інших 100000$ і вирішила 10000$ пожертвувати в дитячий будинок. Яким буде результат такої благодійності? По-перше, грабіжник не відчує всієї повноти позитивних емоцій від такої благодійності (хоча щось все-одно зачепить його серце, інакше він би не жертвував). По-друге, бідні діти волею-неволею розділять долю цих брудних грошей.
Тому той, хто отримує гроші, має знати їхнє походження. Якщо сказати по-простому, ідеальною буде пожертва, прийнята від благородних і чесних людей.
Скільки потрібно жертвувати?
Сучасні дослідження підтверджують: що більше людина допомагає іншим – то краще вона почувається. Жертвувати гроші – це, звісно, добре. Хтось може дозволити собі жертвувати більше, хтось менше. Як зрозуміти, чи достатньо я жертвую? Скільки потрібно віддавати?
Якось одна свята людина сказала, що Бог не дивиться, скільки ми віддаємо, Він дивиться, скільки ми залишаємо собі. Щоразу, коли ми даємо гроші як пожертвування, потрібно трошки пересилювати свою жадібність. Якщо ми завжди віддаємо стільки, скільки не шкода, ми навряд чи зможемо позбутися жадібності і знайти щастя. Якщо ми жертвуємо незначні для свого гаманця суми, ми не зможемо скуштувати істинного плоду благодійності – щастя. Тому завжди потрібно віддавати трохи більше, ніж хочеться, пересилюючи свою жадібність.
Як часто потрібно здійснювати благодійність?
Ще одним важливим аспектом благодійності є регулярність. Коли йдеться про очищення серця (а благодійність – це очищення серця від жадібності), практика має бути регулярною. Це все одно, що м’язи тренувати у спортзалі. Немає сенсу ходити туди один раз на рік. Тільки регулярні заняття фізкультурою принесуть свої плоди. Так само і з благодійністю – здійснення її має бути регулярним.
Нам дуже хочеться, щоб Ви були щасливі, тому, будь ласка, переходьте від теорії до практики. Робіть що-небудь у цьому напрямку. Куди жертвувати – вирішуйте самі. Але головне – жертвуйте! Так ви отримаєте живий досвід. А живий досвід здійснення чогось доброго поступово зробить із Вас мудру, а отже, щасливу людину.
Кому можна допомагати, а кому – ні? Кому жертвувати?
У сучасному світі дуже багато шахраїв. Часто під личиною збору пожертв ховається обман. У нас можуть просити для дитини, яка помирає, або на будівництво храму, а насправді використовувати ці гроші зовсім для інших цілей.
Тому одним із найважливіших елементів правильного пожертвування є чітке розуміння, кому ми жертвуємо і на які цілі. Ми не повинні бути наївними. Жертвувати п’яницям на пляшку горілки означає «хотілося як краще, а вийшло як завжди». Не дарма кажуть: «Благими намірами вимощена дорога в пекло». Тому будьте дуже пильними і жертвуйте гроші тільки гідним людям. П’яницям, які докотилися до ручки і не можуть навіть купити собі поїсти, можна дати їжу, але не гроші.
Не слід думати, що чайові в кафе чи на заправці належатимуть до категорії благодійності. Чайові – це не більше ніж частина традиції, але благодійність – це інше. Немає нічого поганого в чайових. Просто потрібно розуміти, що чайові – це не благодійність, а слідування традиціям.
Чи можна назвати благодійністю, коли родичі або друзі роблять один одному подарунки? Ні, це не благодійність, це подарунки.
Як правило, у нас просять гроші для того, щоб надати допомогу:
- хворим;
- дітям-сиротам;
- пенсіонерам;
- голодним;
- малозабезпеченим;
- бездомним людям;
- бездомним тваринам;
- для будівництва храмів та на інші релігійні цілі.
Що вибрати з цього списку? Перш ніж відповісти на це запитання, я хотів би звернути Вашу увагу на парадокси сучасної цивілізації.
З одного боку, в нашому суспільстві існують аборти і це вважається нормальним. Але щойно дитина народжується і в неї виявляють ваду серця, щоб зберегти їй життя збирають величезні гроші. Хіба це не парадокс?
Або ще один приклад. З одного боку, існує безліч благодійних фондів допомоги бездомним тваринам. З іншого боку, на бойні таких самих тварин щодня вбивають мільйонами. І люди вважають це нормою. Парадокс!
Отже, що обрати з наведеного списку для здійснення пожертв? Насамперед потрібно визначитися, який вид блага ви хочете отримати, займаючись благодійністю?
Існує два види благ, які можна отримати, роблячи пожертвування: матеріальні та духовні. Якщо Ви хочете отримати матеріальні блага, тоді потрібно жертвувати хворим, сиротам, голодним тощо. Так Вам, безсумнівно, повернеться набагато більше, ніж Ви віддали. Якщо ж Ви хочете отримати не тільки матеріальні, а й духовні блага, потрібно жертвувати на все, що пов’язано з Богом. Святі люди вважаються найдостойнішими для пожертвувань. Жертвуючи святому, ми знаходимо найвище благо. Звичайно ж, дуже важливо переконатися, що це справжній святий, а не підробка.
Чи має значення мотив, з яким я роблю пожертвування?
Так, мотив має величезне значення при здійсненні пожертвувань. Далі ми опишемо три види пожертвувань: найнижчої якості, середньої якості та вищої якості.
- Благодійність нижчої категорії. Пожертвування, здійснене в нечистому місці, в позаурочний час, негідній людині або без належної уваги та поваги, вважається пожертвуванням тільки за формою, і замість блага тягне за собою негативні реакції.
- Благодійність середньої категорії. Пожертвування, зроблене з розрахунком на винагороду, з бажанням у майбутньому насолодитися його плодами або ж зроблене неохоче, не вважається пожертвою найвищого ґатунку. За законами долі, здійснюючи подібні пожертви, людина отримає у відповідь не більше, ніж вона пожертвувала.
- Благодійність вищої категорії. Найвищою категорією вважаються пожертви, які робляться з почуття обов’язку, а не з розрахунку на винагороду, в належний час, у належному місці та гідним людям. Здійснюючи такі пожертви, людина отримає у відповідь набагато більше, ніж вона віддала.
Отже, займатися благодійністю в розрахунку на винагороду не є вершиною розсудливості. Потрібно вчитися безкорисливості.
Що таке «жертвувати неохоче»? Неохоче означає «давати через силу, без ентузіазму і знання, а потім довго шкодувати, що віддав». Сюди також включено, коли ми віддаємо якісь непотрібні для нас речі і сподіваємося, що «нам це зарахується».
Наведемо приклад неправильного часу, місця й обставин. Іноді люди приходять до нічного клубу й обсипають танцівниць грошима – це і є помилка в часі, місці та в людині, яка отримує наші гроші. Такі, з дозволу сказати, «пожертви» навіть не назвеш благодійністю. Потрібно віддавати гроші тільки гідним людям. Однак, якщо ми жертвуємо гідній людині, наприклад, священнослужителю, але робимо це без належної пошани й поваги, тоді це доброчинність тільки за формою, а не за суттю, і великого толку від неї не буде.
Благодійність – це тільки про гроші?
Всупереч думці, що склалася, благодійність не обмежується тільки грошима. Наприклад, людина працює лікарем або юристом. Якщо через ті чи інші обставини вона не може жертвувати гроші – не проблема. Іноді вона може надавати свої професійні послуги безоплатно. Це називається Pro Bono.
Або людина, припустимо, хороший слюсар. Інший раз вона може зробити щось своїми руками як пожертвування. Якщо людина взагалі ні на що не здатна, вона може десь виконати якусь фізичну роботу. Варіантів незліченна безліч. Як кажуть, було б бажання.
Одним із найважливіших видів благодійності є передача знання іншим. Особливо, якщо це знання зачіпає вічні питання:
- Хто я?
- Навіщо я живу?
- Чому я страждаю тощо.
Передача знання – це ще один вид пожертвування. Від такої благодійності можна отримати невимовні плоди. Для цього не обов’язково самому бути вчителем. Можна в міру своїх можливостей сприяти людям, які передають знання іншим.
Насамкінець давайте з вами звернемо увагу на саме слово «пожертва». Життя цивілізованої людини передбачає жертвування себе на благо інших. Йдеться про жертву своїх інтересів, часу, зусиль, грошей тощо. У цьому суть безкорисливості, і цим цивілізована людина відрізняється від дикуна.
Будь ласка, напишіть у коментарях, чи змінилися ваші погляди на благодійність після прочитання цієї статті? Яке місце у вашому житті займає благодійність? Як часто ви робите пожертвування? Як на вашу думку, до якого виду благодійності належить роздача грошей бабусям, про що так багато роликів на YouTube?
