Без розуміння елементарних речей про необхідність підтримання в чистоті свого тіла, житла, говорити про якісь високі духовні цінності не доводиться. Навіть якщо людина далеко просунулася у своїй практиці, але цих речей не розуміє, то ця практика буде тільки завдавати занепокоєння оточуючим. Це принцип, про який говорять священні писання: якщо людина стала на духовний шлях по-справжньому, то її життя очищається на всіх сферах. Чистота – це одна з якостей, яка обов’язково проявляється в ній.
Коли людина може організувати чистоту навколо себе і свого тіла, поступово вона набуває здатності очищати свою мову. Мова очищається, коли починають зникати якісь погані або образливі слова, схильність скандалити. Після цього приходить чистота розуму, і людина піднімається до благості.
Як досягти гуни благості на рівні тіла?
Ключем до благості є регулярність, стабільність, сталість. Так ми можемо виростити в собі правильні звички. Нехай це буде щодня вологе прибирання, наприклад. Може здатися, що це легко, але ніколи цю звичку вже не залишайте, будьте такими до кінця життя. При цьому мотив має бути піднесеним – очистити своє серце за допомогою стабільної практики. Адже іноді доля виховує нас не через чистоту, а через смиренність перед нечистотою інших.
Смирення означає, що ми культивуємо мир у стосунках, тому ворожнеча не заохочується, а, навпаки, свідчить про те, що щось робиться неправильно. І тут важливо розставляти пріоритети, тому що доброта і розум проявляються саме в такій здатності – розставляти пріоритети. Це приходить не відразу, але ми вчимося, і Веди дають нам таку можливість.
Чистота серця
Розв’язання наших життєвих проблем можливе тільки шляхом зміни себе. Тому ми стаємо на шлях очищення свого серця. Коли ми будуємо стосунки одне з одним, завжди важливо пам’ятати, що кожен перебуває на своєму рівні розвитку, хтось вищий за нас, хтось нижчий. Тому ми повинні намагатися культивувати шанобливе ставлення до людей, розуміти і приймати їхні недоліки, а також цінувати достоїнства. Терпіння означає прощення, а прощення – вміти давати людям право помилятися.
Один великий старець, Силуан Афонський, говорив, що людина не досягне духовного прогресу, якщо не молитиметься за своїх ворогів. Адже Господь любить наших ворогів не менше, ніж нас. І якщо ми претендуємо на лаври духовної людини, то треба розуміти цей момент.
Той же Силуан Афонський каже: «О Господи! Я по собі суджу. Якщо Ти мене полюбив, таку занепалу людину, то я роблю висновок: значить Ти всіх любиш». Це означає, що справжня любов не ділить на хороших і поганих. Як, наприклад, сонце. Воно не ділить на хороше і погане, на який об’єкт світить: на кришталевий карпатський струмок чи на випорожнення і сечу. Ні, сонце однаково світить на все. Якщо ми говоримо про людей, за якими нам слід іти, то нам потрібно знайти саме таких людей, подібних до сонця.
Також Ви можете прослухати наш семінар «Гуни матеріальної природи». У ньому розбираються теми чистоти на всіх рівнях життя.
