Веди – це продукт неземного походження. Веди говорять про себе, застосовуючи санскритське слово апаурушейа, що означає «не створені людиною». У писаннях сказано, що їхнє походження має божественну природу. Тому знання Вед є абсолютним і безпомилковим.
Існує дві категорії людей. Одні дотримуються точки зору, що Веди дійсно прийшли до нас згори, інші вважають Веди творінням людини. Є дві точки зору. Одна з них правильна, одна неправильна. Яку думку приймаємо для себе ми?
Кожен із нас наділений здатністю отримувати знання, аналізувати й робити висновки, хибні чи правильні. Така функція людського розуму:
сам̇ш́айо ‘тха віпарйа̄со
ніш́чайах̣ смр̣тір ева ча
Щоб зрозуміти, яка точка зору правильна, слід вивчити спосіб життя, якості характеру, чистоту та вдачу людей, які дотримуються однієї думки та іншої.
Хто є автором Вед насправді? Кому вірити?
У результаті ми бачимо, що справжні послідовники Вед, які приймають божественність походження цих писань, вільні від найпоширеніших людських вад: жаги наживи, гніву, заздрощів, насильства, брехні тощо. Вони не мають шкідливих звичок, живуть у міцних і щасливих сім’ях або приймають обітницю зречення від мирських радощів, суворі до себе, м’які з оточуючими, терплячі, жалісливі, безкорисливі, займаються добродійністю, шанують своїх старших родичів, мають духовне керівництво, прості у спілкуванні, не лукаві, релігійні тощо.
А якщо говорити про найкращих із послідовників ведичної культури, як-от: Шанкара, Рамануджачар’я, Мадхвачар’я, Шрі Чайтанья, Шріла Прабгупада, то їх називають святими, які були здатні творити надлюдські діяння. Вони мають сотні мільйонів послідовників по всьому світу. Спілкуючись з їхніми сучасними послідовниками, ми знаходимо все ті ж високоморальні стандарти поведінки: відповідальність, любов, прямота і чистота. Вони не живуть інтересами цього споживацького соціуму, а намагаються віддавати свої життя служінню іншим.
І ще один важливий момент. Коли справжній прихильник ведичного способу життя залишає цей світ, його обличчя сяє незбагненним умиротворенням і щастям. І це важливо, оскільки в момент смерті можна зрозуміти, що з себе представляла людина протягом життя. Справжній представник ведичної культури не відчуває страху смерті.
Невже Веди – це міф?
А тепер давайте подивимося на тих, хто нав’язує суспільству теорію про те, що Веди – це блеф, міф і плід чиєїсь уяви, що їх створювали впродовж кількох століть або тисячоліть групи індійських брахманів. Хоча такі люди можуть мати вчені ступені, вони не здатні позбутися навіть найнезначніших уподобань, таких як куріння, алкоголь, сімейна зрада тощо. Шістнадцятий розділ “Бгаґавад-ґіти” вказує на якості таких людей:
дамбхо дарпо ‘бхіма̄наш́ ча
кродхах̣ па̄рушйам ева ча
Таким людям не властиві ні чистота, ні доброчесність, ні правдивість. Коли вони доживають до старості, їхні очі спустошені поразкою перед відсутністю сенсу життя. У них немає радості й натхнення. Вони зустрічаються один з одним, щоб обговорити свої хвороби, політику та сусідів. А коли вони помирають, то зазнають величезних страждань, і страх перед невідомим розриває їхні серця.
Нам вибирати, за ким слідувати. Розумна людина під час вибору авторитетів у своєму житті керуватиметься простим, але дуже мудрим принципом: хто щасливий, той і правий.
