Сучасна наука і Веди – що в них спільного? Академічне вивчення Вед – це спроби побудувати хронологію їхнього виникнення. Таке вивчення засноване на лінгвістичних та інших дослідженнях. Деякі групи вчених приходять до хибного висновку про те, що якісь брахмани, керуючись своїми особистими інтересами, в різні періоди часу придумали Веди.
Є санскритська приказка: атмаван манйате джагат, «Кожен судить про інших по собі». Це означає, що стереотипи свідомості сучасного вченого не дозволять йому дізнатися правду з приводу ведичного знання. Такий учений буде неодмінно збитий з пантелику діяльністю розуму, з яким він себе успішно ототожнює. У “Бгаґавад-ґіті”(7.15) про це говориться наступне:
ма̄йайайа̄пахр̣та-джн̃а̄на̄
а̄сурам̇ бха̄вам а̄ш́ріта̄х̣
Тому порівнювати знання сучасного вченого з істинним знанням про природу речей, яким володіє знавець Вед, – це все одно, що порівнювати свічку і Сонце.
Наука і Веди: різний досвід і різні точки зору
Вчені дивляться на Веди лише під одним кутом зору. Вони вивчають Веди, навіть не намагаючись практикувати те, що в них описано (наприклад, повторення мантр). Тому вони не мають досвіду усвідомлення Вед з їхнього істинного боку. Не дотримуючись Вед, вони не отримують знання, тому й не відають, що творять. Через відсутність отриманого шляхом внутрішнього досвіду знання, вони не мають віри. Але той, хто не просто читає Веди, а займається описаними в них практиками, має досвід внутрішніх відчуттів, на основі яких виникає віра в істинність Вед.
Іншими словами, послідовник Вед дивиться на писання зовсім в іншій системі координат, з різних точок зору: чуттєвого сприйняття, логіки та одкровень. Використовуючи тільки логіку, неможливо осягнути Веди. Це все одно, що говорити про смак торта, ніколи його не спробувавши. І з цим немає сенсу сперечатися.
Слід зазначити, що серед безлічі вчених все ж таки є й такі, які повністю підтверджують автентичність Вед. Яку з думок обрати для себе авторитетною? Для цього в кожного з нас є людський розум.
Що пропонують науковці як альтернативу Ведам?
Сучасні атеїстичні вчені, які заперечують створення світу вищим розумом і надлюдське походження Вед, не можуть запропонувати іншої, більш-менш логічної концепції походження всесвіту. Максимум до чого дійшла «еліта науки» – це Теорія великого вибуху, яка намагається довести найбезглуздішу ідею людства: що все сталося з нічого. Тому їхнім же методом (логікою) ми доводимо елементарну істину: всесвіт не міг виникнути з нічого, бо все, що в ньому є, завжди походить із чогось. Усьому є причина.
Всесвіт – це продукт творіння. А отже, у нього є Творець. Яке ім’я Творця, Його зовнішній вигляд, характер, мотив діяльності тощо? Усе це описано у Ведах.
Хто заперечує Творця, той заперечує Веди. Атеїзм у перекладі з давньогрецької означає «безбожництво» (де а – «без», теос «Бог»). Безбожні люди не можуть прийняти авторитетність Вед, які вказують на Бога як на причину всіх причин, і яка є вищою за мізерно малі здібності людського розуму.
Різниця в мотивах прийняття авторитетів
Чому наука і Веди постійно змагаються за істину? Вчений не може бути незалежним у своїй думці. Він отримує знання від тих, кого він приймає як авторитетів. Усім відомо, що людина не народжується вченим, вона ним стає.
Яких авторитетів приймає людина, залежить від того, які цілі вона ставить у житті. Якщо цілі сповнені егоїзму, значить, вона буде приймати як авторитетів егоїстів. Якщо ж людина хоче навчитися жити безкорисливо і тим самим осягнути істинний смак любові, тоді вона прийматиме за авторитетів святих людей, які є найвищою мірою безкорисливими, щасливими, божественними натурами.
Святі послідовники Вед – це люди, перш за все, з хорошими якостями характеру. Вони люблять тих, хто їх оточує, і навіть готові жертвувати собою в ім’я блага інших. Навіть в ім’я блага тих, хто завдає їм болю.
Ті ж, хто заперечує Бога і Веди, апріорі не можуть бути безкорисливими людьми. Характер їх вражений егоїзмом, корисливістю і гордістю. Чи варто приймати в якості авторитетів подібних людей? Нам обирати, за ким слідувати і до чого прагнути.
Час лінійний чи циклічний?
Уявлення сучасних учених про час не дає їм змоги побачити історію людства такою, якою вона описана у Ведах. Науковці думають, що всесвіт разом із часом колись почався, і колись усе закінчиться. А що далі? Те ж саме стосується і простору. Пурани говорять про те, що за рамками матеріального всесвіту, який за формою нагадує яйце, знаходиться нескінченний світ. Вчені не знайшли кінця навіть цьому всесвіту, що говорити про реальність за його межами. Кожен може побудувати експеримент – спробувати уявити, що було до початку часу і що буде після його кінця. Також можна спробувати уявити собі кінець творіння. Що тоді буде за цим кінцем?
Ідея про лінійність часу – це одна з найголовніших причин хибних думок учених. Веди абсолютно логічно говорять про циклічність часу. Для того, щоб зрозуміти принцип циклічності часу, достатньо поглянути на годинник. Після 59 секунди починається новий виток часу. Після 59 хвилини починається новий виток часу, після 23-ї години теж. День, ніч, день, ніч. Коли закінчується рік, починається новий. Зима, весна, літо, осінь. Потім знову: зима, весна, літо, осінь.
“Шрімад Бгагаватам” (третя Пісня, 11 розділ), Вішну Пурана (третя книжка якої так і називається: «Час»), Ману-самхіта (перший розділ) і багато інших ведичних творів кажуть, що час циклічний, у світі змінюються цілі епохи: Сатья, Трета, Двапара і Калі. Крім того, Веди стверджують, що в різних місцях всесвіту час протікає по-різному. У чому нелогічність такого устрою світу? Чому вчені не хочуть це визнати?
Сучасна цивілізація – далеко не найрозвиненіша
Наступна помилка вчених, яка заважає їм прийняти істинність Вед, полягає в тому, що вони всіляко відкидають існування більш розвиненої цивілізації, ніж людська. Вони не можуть змиритися з істинами Вед про те, що в інших куточках всесвіту є життя, хоча і недоступне нашому баченню, і що навіть на нашій планеті раніше існували набагато розвиненіші цивілізації, ніж зараз.
Веди описують багато видів живих істот, які за всіма параметрами значно перевершують сучасну людину. Веди також описують земну, людську цивілізацію минулого як ту, яка значною мірою перевершувала у своєму розвитку сучасний світ.
Є тисячі аргументів, які доводять істинність такого погляду на історію світу. Але тут буде наведено найдоступніший і найвідоміший з усіх речових доказів існування високорозвиненої цивілізації в минулому на планеті Земля. Це Єгипетські піраміди.
Єгипетські піраміди – речовий доказ існування високорозвиненої цивілізації в минулому
Вчені датують будівництво Єгипетських пірамід 26 століттям до н.е., майже п’ять тисяч років тому. Хоча є обґрунтована думка про те, що вони набагато старші. Історична картина того часу, як її викладають зі шкільної сім’ї, усім відома: у ті часи існувала стародавня, а отже інтелектуально, технічно і морально відстала цивілізація.
Якщо це так, то давайте знову застосуємо логіку. Піраміда складена з 2,5 мільйонів кам’яних блоків; цемент або інші сполучні речовини в будівництві не використовувалися. У середньому, блоки важать 2,5 тонн, але є гранітні блоки масою до 80 тонн. Піраміда є практично монолітною спорудою. На надміцних матеріалах всюди виявлено перерізи, які зроблені невідомо коли і невідомо якими надміцними пилами. І таких моментів ще дуже багато.
Виникає питання: чому ніхто не зміг повторити таке диво архітектурної майстерності навіть у наш час? Якщо піраміди називають чудом світу, то чому тоді чудеса ведичної цивілізації, які описані на сторінках писань, хтось називає міфом?
У Ведах говориться, що час не щадить матеріальні об’єкти, тому навіть піраміди будуть дуже скоро знищені. Це питання чергового безглуздого збройного конфлікту. Тому з часом і про піраміди скажуть, що їхнє існування – це просто міф.
Однак ведичне знання незнищенне, оскільки істини Вед вічні. Якщо людство іноді (у вік Калі, тобто час, у який ми живемо) занепадає і перестає слідувати Ведам, це ще не означає їхнє повне знищення. Ведичне знання божественне (апаурушейа), а отже, незнищенне.
Прийняти авторитетність Вед – значить стати щасливим
Сучасна наука, якою б розумною вона не здавалася, не дає ясної та чіткої картини світу. І, як показує досвід кожного з нас, ця наука не може зробити людство щасливим. А Веди – можуть. Ось і вся різниця.
Таким чином, ми закликаємо людей прийняти Веди, а саме: Упанішади, Пурани, “Бгаґавад-ґіту”, дхарма-шастри та інші твори, як авторитетну інструкцію для зміни свого життя на краще.
Впроваджуючи в життя ці приписи в галузі сім’ї, економіки, політики, здоров’я, релігії тощо, людство зможе жити в мирі та процвітанні.
Ом Тат Сат
Кому цікаво вивчати “Бхагавад-гіту” разом з нами онлайн – записуйтесь на інтенсив по “Бхагавад-гіті”.