Шріла Прабгупада, свята особистість у ведичній традиції, що привіз Веди на Захід, у коментарях до «Шрімад Бгаґаватам» пише, що таке аскеза, або тапасья, – це шлях добровільних єпітимій і утримання від матеріальних насолод. Того, хто привчений утримуватися від матеріальних насолод, називають дхірою, тобто «людиною, якій почуття не завдають занепокоєння».
З опису видно, що, віддаючись аскезам, нічого приємного для себе отримати не можна. «Утримання від матеріальних насолод» – це явно не те, про що мріє 98% населення землі.
Але проте всі священні писання (не тільки ведичні) прославляють аскезу як шлях набуття сили і могутності. Щоб щось отримати, потрібно від чогось відмовитися.
У «Шрімад Бгаґаватам» ідеться про те, що таке аскеза: «Аскеза є єдиним джерелом усякої сили», вірйам ме душчарам тапах (ШБ 2.9.24).
Аскеза – єдине джерело сили
Усе цінне в цьому житті можна отримати тільки за допомогою аскези (на санскриті – тапасьї). Шріла Прабгупада в коментарі до цього вірша пише:
«Навіть для того, щоб домогтися матеріального благополуччя, поваги, слави і пошани, потрібно здійснювати суворі аскези – без цього в матеріальному світі неможливо стати скільки-небудь помітною особистістю».
Згадайте знаменитостей, багатих людей, які домоглися успіху в житті: кожен із них працював для цього дуже суворо. Томас Еддісон працював у гаражі ночами, експериментуючи з електрикою. Стів Джобс присвячував весь свій час розробкам нових продуктів і просуванню компанії Apple. Навіть знамениті актори проводять на знімальних майданчиках іноді по 16-17 годин на добу, недосипаючи і забуваючи про відпочинок.
Цінні речі ніколи не даються задарма. За все потрібно платити. І єдина валюта, яку приймають Вищі сили – наші аскези, тапасьї. Ось що таке аскеза.
Що собою являють правильні аскези?
Але що таке аскези? Як їх правильно здійснювати, щоб не даремно, і щоб був результат? Про це розповідається в 17 розділі «Бгагавад-гіти» (17.14-17). Спочатку йдеться про аскетизм у благості – тобто правильні аскези, які приведуть до щастя:
15. Аскеза мови полягає в тому, щоб говорити людям слова правдиві, приємні, спрямовані на благо і не викликають у людей занепокоєння, а також регулярно вивчати ведичні писання.
16. Задоволеність, простота, стриманість, самовладання й очищення свідомості називаються аскезою розуму.
17. Ці три види аскези, що здійснюються людиною, яка володіє трансцендентною вірою, не прагне матеріальних благ і діє заради задоволення Всевишнього, називають тапасьєю в гуні благості».
дева-двіджа-гуру-пра̄джн̃а-пӯджанам̇ ш́аучам а̄рджавам
брахмачарйам ахім̇са̄ ча ш́а̄рӣрам̇ тапа учйате
анудвега-карам̇ ва̄кйам̇ сатйам̇ пріа-хітам̇ ча йат
сва̄дхйа̄йа̄бхйасанам̇ чаіва ва̄н̇-майам̇ тапа учйате
манах̣-праса̄дах̣ саумйатвам̇ маунам а̄тма-вініграхах̣
бха̄ва-сам̇ш̄уддхир ітй етат тапо ма̄насам учйате
ш́раддгайа̄ парайа̄ таптам̇ тапас тат три-відхам̇ нараіх̣
апхала̄ка̄н̇кшибхір йуктаіх̣ са̄ттвікам̇ парічакшате
Тобто, якщо дотримуватися цих аскез (для тіла, мови і розуму), можна виконувати будь-які бажання і стати щасливим. Тому що тільки гуна благості дає щастя людині в матеріальному світі. Особливу увагу зверніть на вірш 17.17, де описано головну умову, при виконанні якої аскезу вважатимуть аскезою в благості.
Що таке неправильна, або неосвічена аскеза?
Але існують також неправильні аскези – ті, що призводять до страждань і під час їхнього здійснення, і в результаті отримання плодів від аскез. Про це «Бгаґавад-ґіта» говорить у наступних віршах:
19. аскеза, яку здійснюють через дурість, яка супроводжується самокатуванням або робиться заради того, щоб заподіяти шкоду або принести загибель іншим, є тапасьєю в гуні невігластва» (Бгаґавад-ґіта, 17.18-19).
сатка̄ра-ма̄на-пӯджа̄ртхам̇ тапо дамбхена чаіва йат
крійате тад іха проктам̇ ра̄джасам̇ чалам адхрувам
мӯд̣ха-гра̄хен̣а̣атмано йат пӣд̣айа̄ крійате тапах̣
парасйотса̄дана̄ртхам̇ ва̄ тат та̄масам уда̄хр̣там
Із семінару Валентина Даценка про гуни матеріальної природи (а також лекцій на цю тему інших лекторів) ви вже маєте знати, що все, що робиться в гуні пристрасті, приносить короткочасне відчуття щастя спочатку, а зрештою – розчарування та нещастя. А все, що робиться в гуні невігластва – і на початку, і наприкінці приносить одні страждання.
саттвам̇ сукхе сан̃джайаті
раджах̣ карман̣і бха̄рата
джн̃а̄нам а̄вр̣тйа ту тамах̣
прама̄де сан̃джайатй ута
У людини є право вибору – чинити, як написано в писаннях, здійснювати милостиву аскезу і бути в результаті щасливою, або ж однаково здійснювати аскезу, не менш сувору, але в гунах пристрасті або невігластва, і бути нещасною, бо не розуміє, що таке аскези.
Що обираєте ви?
