Зміст статті

Пам’ятаєте «доброго» дядечка Скруджа Макдака з мультфільму «Качині історії»? Він не випадково отримав своє ім’я від героя роману Чарльза Діккенса «Різдвяна історія» – Ебенезера Скруджа.

Дядечко Скрудж – це своєрідний прообраз американської мрії того часу, яка до наших днів не сильно змінилася. У мультику переплітається кілька ліній, які проводять матеріалістичні ідеали у свідомість дітей і не тільки.

  • Жага накопичення, привілейованість одних над іншими (титульна нація – качки),
  • скупість, відсутність повної сім’ї (через страх втратити половину статків при розлученні),
  • відсутність вільного часу для близьких (племінників і племінниці)

– ось неповний перелік рис головного героя та його оточення. Вони несвідомо вбираються в підсвідомість, але залишаються непоміченими за яскравою і насиченою анімацією. Особисто мене, коли я був маленьким і дивився цей мультфільм, у головному персонажі абсолютно нічого не бентежило (думав, що цей багатий дядечко-качка – молодець).

Веди знають про гроші і про те, як ними керувати, абсолютно все!

До чого призводять погані приклади в житті

У результаті і в нашій країні ці ідеї глибоко вкоренилися завдяки Скруджу та подібним персонажам із кіно, обкладинок, новин тощо. Ось чим небезпечне накопичення і подібні приклади: плоди цього ми можемо із сумом спостерігати майже щодня у стрічці кримінальної хроніки, коли затримують чергового клептомана із сотнями мільйонів на рахунках і в кеші (а скільки таких не затримують?)

Утопічно вважати, що всі ці люди – інопланетяни. Але ні, вони одні з нас. Якби в нас самих не було схильності до таких речей, навряд чи вони могли б проникнути глибоко в нашу свідомість. Подібне притягується до подібного. Трохи прикро визнавати, але й у мені також присутні схожі звички (слава Богу, не кримінальні).

У кого грошей не буде ніколи? Таємні знання з Махабгарати

У чому причина бажання накопичувати багато грошей

Жага накопичень – це, безумовно, відсутність довіри до Всевишнього, який за будь-яких обставин здатен про нас подбати. Він завжди спрямовує кожного тим шляхом, яким буде максимально корисно пройти для нашого внутрішнього зростання.

Хотів би процитувати А.Ч. Бгактіведанту Свамі Прабгупаду, який коментує другий вірш «Нектару настанов» (переклад «Упадешамріти» авторства Шріли Рупи Ґосвамі):

💡
«Природа розпорядилася так, що живі істоти, які стоять на нижчих щаблях еволюційних сходів, ніколи не їдять і не збирають більше, ніж потрібно. Ось чому у світі тварин, як правило, не існує економічних проблем: там усім усього вистачає. Якщо залишити на вулиці мішок із рисом, то птахи, прилетівши, склюють кілька зерен і полетять, а людина забере із собою весь мішок. Вона з’їсть стільки, скільки вмістить її шлунок, а решту залишить про запас. Пораду не займатися накопиченням, не їсти забагато і не витрачати стільки сил на гонитву за непотрібними зручностями люди сприймають, як спробу повернути їх до первісного стану. Здебільшого люди не бажають жити просто і мислити піднесено. У цьому їхнє нещастя».

Випереджаючи ваші заперечення: «Невже нам тепер у село їхати, книжки читати й медитувати там до кінця днів?», скажу, що досконалістю в питанні управління коштами є те, що ми їх не «заморожуємо», а спрямовуємо в правильне русло.

Ще трохи про гроші зі священних ведичних писань

Чому накопичувати гроші – це погано

То чим же небезпечне накопичення? Енергія грошей не любить статичності. Для кожної людини це твердження матиме різний відтінок і значення, але суть у тому, щоб не бути «сторожем» грошей. Сторожачи гроші, відкладаючи їх про запас, ви їм служите. А гроші, як відомо – бездушна субстанція. Сумно витратити життя на служіння купі паперу, металу, або коробці з вікнами.

Веди кажуть, що найкращий вид використання накопичень – це витрачати їх на служіння Богові та поширення духовного знання, описаного в Бгагавад-гіті (для когось це буде Біблія або Коран, або інші джерела, no problem). Сходинкою нижче розташовуються різні форми мирської благодійності, філантропія. Для когось буде прогресом навіть просто витрачати ці гроші на себе і на близьких.

Звісно, до цього питання не слід ставитися фанатично. Якщо ви не маєте коштів, щоб закрити першочергові потреби (у кожного вони будуть різні), то не варто брати не свій рівень і вдавати, що ви зречена особистість. Свідоме ставлення до фінансів, з урахуванням потреби душі в благодійності – це результат природнього усвідомлення істин, про які ми говорили вище, а не «переступання через себе».

До кого гроші приходять легко і просто?

На той світ усі підуть із порожніми руками

На закінчення, історія з того ж коментаря Шріли Прабгупади з «Нектару настанов»:

💡
«Кармі (категорія людей, що живуть заради матеріальних плодів своєї праці) працюють, прагнучи накопичити якнайбільше грошей для нащадків, тільки тому, що не знають, де опиняться в майбутньому. Діючи з одним бажанням – залишити спадкоємцям якомога більше грошей, ці дурні не мають жодного уявлення про своє подальше життя. Тому є чимало прикладів. Один дуже багатий і впливовий кармі залишив дітям і онукам величезні статки, а в наступному житті, за своєю кармою, він народився в сім’ї шевця неподалік від будинку, який побудував у минулому житті для своїх дітей. І тепер, коли він, уже в образі шевця, з’явився на порозі свого колишнього будинку, його колишні сини й онуки побили його черевиками».

Вивчаючи Веди, ви зможете не тільки просунутися духовно, а й зрозумієте, як правильно використовувати гроші, щоб вони у вас були. Заходьте на наш курс «Веди: інструкція із застосування» .