Чому ми не цитуємо Веди?
Ми називаємо себе послідовниками ведичної культури, ми говоримо, що ми спираємося на Веди. Але при цьому, чи можемо ми хором процитувати щось із Вед, вказавши ще, з якої Веди цитуємо? Насправді тема важлива, тому що ми приймаємо Веди. Але як можна приймати Веди, не знаючи Вед?
Здебільшого, коли вайшнавів просять процитувати щось із Вед, вони кажуть: «сарва-дхарман парітйаджйа мам екам шаранам враджа». І, відповідно, хтось може сказати нам: «Зачекайте, це яка Веда взагалі?» І ми скажемо: це не Веда, це – «Бгаґавад-ґіта». А що таке «Бгаґавад-ґіта»? Це частина «Махабгарати». А що таке «Махабгарата»? Це Ітіхаса 🙂
Однак, виявляється, у нас є зрозуміла й логічна відповідь, чому ми так робимо.
Пурани та Ітіхаси — Веди для Калі-юги
Веди — це величезний-величезний-величезний корпус текстів. Колись їх вчили напам’ять і висували дуже серйозні вимоги до тих, хто їх вивчав, тому що потрібно було знати фонетику, граматику й багато інших додаткових предметів для того, щоб правильно читати Веди. Але для Калі-юги ця історія вже не актуальна. У нас просто не вистачає мізків для того, щоб іти стандартним ведичним шляхом, тому серед усіх цих текстів є ті, що написані спеціально для нас із вами.
Для людей у вік Калі ті самі знання, та сама істина передається у вигляді історичних творів — Ітіхас (у буквальному перекладі «так саме було») і Пуран. У слові «Пурана» два слова: «пура» — це старий, та «на» — від слова «нава», новий. Тобто «Пурана» — це давній твір, але завжди актуальний.
Фіксуємо, що для нас актуальні саме Пурани та Ітіхаси:
- Вони написані простішою мовою. Мова самих гімнів Вед, мова Упанішад і мова Пуран — це мови, що досить сильно відрізняються. Це все санскрит, але дуже різний за складністю тлумачення санскрит.
- Знання розкривається у вигляді історій.
Як визначити головну Пурану?
Далі, Пуран багато, є 18 Маха-пуран і так далі. Нам потрібно зрозуміти, яку з цих Пуран вивчати.
Які у вас ідеї?
Як можна довести, що «Бгаґаватам» є головною з Пуран? Можливо, краще «Вішну-пурану» вивчати?
Тому що в «Бгаґаватам» розповідається про Крішну? Так, «Шрімад-Бгаґаватам» сам у собі каже, що «крішнас ту бгаґаван свайам». Це хороший аргумент для вайшнавів, які вже приймають «Шрімад-Бгаґаватам». Також «Бгаґаватам» сам про себе каже, що він стиглий плід дерева Вед.
Запропонуйте аргумент людині зі сторони, яка сприятливо налаштована і їй потрібно хоч що-небудь, у що не соромно було б повірити.
Ще ідеї? Поки що ми у прославленні «Бгаґаватам» посилаємося тільки на сам «Бгаґаватам». Це із серії: «А чому Крішна дас хороший лектор?» — «А він мені сам сказав про це :)» Не посперечаєшся 🙂
Як зрозуміти, чи хороший лектор Крішна дас? За відгуками! Логічно? Є товар, під ним відгук: «Відмінна Пурана, купив, дуже сподобалася».
Які могли бути відгуки в давні часи? Кількість коментарів! Якщо хороша Пурана, треба її коментувати, тобто говорити про неї, обговорювати її. Виявляється, на Пурани (на всі, крім двох, принаймні, з тих, що дійшли до нас), авторитетних коментарів немає взагалі.
Відчуваєте, хто до шорт-листа увійшов? «Бгаґаватам» і ще хто? «Вішну-пурана», але тільки два коментарі відомі на «Вішну-пурану».
Тепер, скільки коментарів на санскриті дійшло до нас на «Шрімад-Бгаґаватам»?
Пропозиції? 10? 20? 50? 81 коментар на санскриті! Причому це тільки ті, що не втрачені. Відчуваєте різницю?
«Бгаґаватам» – 81 коментар
«Вішну-пурана» – 2
Усі інші Пурани – 0
Думки виникають, що непроста це Пурана? Шріла Прабгупада, коли писав свій коментар, спирався на 8 санскритських коментарів, і це означає, що вони сходилися у своїх основних моментах.
На сьогодні всі вайшнавські сампрадаї мають свої коментарі на «Шрімад-Бгаґаватам», не маючи коментарів на інші Пурани. Господь Чайтанья також затвердив абсолютну перевагу «Шрімад-Бгаґаватам» як ідеального, бездоганного джерела знання. Для того, щоб підтвердити це, використовуючи Веди, Упанішади і багато інших джерел, Джива Ґосвамі написав «Таттва-сандарбгу», де він дуже чітко стверджує, чому ми спираємося саме на «Бгаґаватам».
Повна присутність
Також дуже важливо, що «Шрімад-Бгаґаватам» присутній у наш час повністю і без спотворень. Веди здебільшого втрачені, кількість шлок початкових Вед, яка до нас дійшла, — це мала частина початкових Вед. Інші твори мають різні списки, є ось такий список Пурани, є такий, коли їх звіряєш, то вони досить сильно не сходяться. Навіть «Махабгарата», єдиний твір, відомий, вона теж має різні списки. Якщо накладати різні версії «Махабхарати», там є розбіжності. Єдине, що ще сходиться практично повністю, це «Бгаґавад-ґіта».
Досконала, безкомпромісна й бездонна істина
Чому ще для нас «Бгаґаватам» такий важливий? Тому що «Бгаґаватам» говорить тільки про чисте віддане служіння. І це головна причина. В’ясадев, записавши всі Веди, «Махабгарату» та «Веданта-сутру», відчув незадоволення. І його духовний вчитель Нарада Муні пояснив йому, в чому проблема. Він сказав, що ти пішов на поводі у публіки, ти почав розповідати людям те, що вони хочуть чути, замість того щоб розповісти їм абсолютну істину. Тому на твоєму серці немає спокою і радості. Ти повинен розповісти про Крішну і про чисте віддане служіння Йому.
Тому «Шрімад-Бгаґаватам» не підлаштовується під людей. Решта Пуран м’яко, акуратненько щось доносять, але в них немає тієї безкомпромісності, яка є в «Бгаґаватам». Він називає все своїми іменами.
Насправді, в чому ще одна причина аж 81 коментаря?
У тому, що «Бгаґаватам» нескінченно глибокий. Вивчаючи «Бгаґаватам», ми пірнаємо все глибше й глибше. Тому іноді систематичне вивчення «Бгаґаватам» називають проходами. Перший раз ми проходимо «Бгаґаватам» і знімаємо тільки на поверхні щось. Дізнаємося фактологію: цей одружився, цей народився, цей від цього врятувався і т. п. Якісь загальні речі, якісь уроки. Далі ми знімаємо структуру Пісень, структуру глав, віршів і пірнаємо глибше, глибше, глибше й глибше. І що глибше ми занурюємося, то більше радості й щастя до нас спускається.
Природний коментар на «Веданта-сутру»
Що таке «Веданта-сутра»? Знаєте?
Це стислий виклад Вед. Це логічне зіставлення і примирення філософії всіх Упанішад. Дуже складний текст, який бере з усіх Вед те, що стосується філософії, і далі весь цей обсяг стискає до не дуже великої кількості сутр. Там усе в суперзарядженому, заархівованому стані. І тому «Веданта-сутра» природно передбачає необхідність коментарів, неможливо зрозуміти її без коментарів. Тому у всіх вайшнавських сампрадай є свій коментар на «Веданта-сутру».
Звісно, у нас також є «Ґовінда-бгаш’я», коментар Баладеви Від’ябгушани на «Веданта-сутру», історія появи якого вкрай захоплива.
Але ще раз, для нас важливо, що, вивчаючи «Бгаґаватам», ми вивчаємо «Веданта-сутру». Тому якщо хтось вас запитає: «Ви «Веданта-сутру» читали?» Ви можете сказати: «Краще! Я читав коментар автора «Веданта-сутри» до «Веданта-сутри»».
Прекрасна форма для ідеального змісту
При всьому при цьому, «Бгаґаватам» ще й написаний досконалим чином, він виділяється навіть стилем свого написання. Виявляється, зазвичай у Пуранах використовується приблизно 7 віршованих розмірів.
«Бгаґаватам» використовує аж 27 віршованих розмірів, кожен з яких підкреслює певні думки! Уявляєте?
Віршовані розміри допомагають зрозуміти настрій того, хто говорить, що відбувається в даний момент і т. п. Тобто «Бгаґаватам» за своєю мовою — це прекрасна поема, це далеко не просто передача філософії.
Також у «Бгаґаватам» переплітаються всі три види настанов:
- Дружні настанови у вигляді історій.
- Поезія, коли настанови даються дуже обхідними шляхами.
- Прямі, як у «Ману-самхіті»: так роби, а так не роби, інакше «сніг башка буде».
Висновок
Підіб’ємо підсумок:
- «Бгаґаватам» є частиною Вед, тому що це коментар на «Веданта-сутру» автора «Веданта-сутри».
- «Бгаґаватам» доступний нам цілком і повністю, без спотворень.
- «Бгаґаватам» містить абсолютну істину в її найвищому прояві.
- «Бгаґаватам» ідеальний і прекрасний за своєю формою.
І закінчимо другою половиною другого вірша з першої глави першої Пісні:
ш́рімад-бга̄ґавате маха̄-муні-
кр̣те кім̇ ва̄ параір іш́варах̣
садйо хр̣дй аварудхйате ‘тра
кр̣тібгіх̣ ш́уш́рӯшубгіс тат-кшан̣а̄т
Тепер у вас з’явиться більше інтересу до вивчення «Бгаґаватам» і з’являться якісь відповіді на питання, яке вам можуть поставити: чому ж послідовники Вед не вивчають Веди?
Тому що ми вивчаємо найкращу частину Вед, вершки Вед, зрілий плід Вед, написаний самим автором Вед у пору його духовної зрілості, як у цьому тексті вище, додає Шріла Прабгупада.
(На основі лекцій Бгакті Вігьяни Госвамі)
