Веди та історія світу тісно пов’язані. Розуміння авторства Вед безпосередньо пов’язане з історичною концепцією світу, яка викладена в цих писаннях. Веди описують історію з діаметральною протилежністю думці сучасних учених.
Історики зі шкільної лави нав’язують нам хибну ідею про те, що раніше люди були менш розвинені, ніж зараз, що людство йде шляхом технічного прогресу, розвивається від гіршого до кращого. Хоча при цьому ми не бачимо нічого в цьому світі, що не перебувало б під впливом сили часу.
Природі цього світу властиво йти від народження до смерті, від створення до знищення. Усе поступово занепадає. Це природно. Будь-який збудований будинок, куплений автомобіль, зрештою наше тіло – все поступово погіршується. Звідки тоді виникла ідея, що людство покращується?
Близько мільйона людей на рік накладають на себе руки, кількість стихійних лих, воєн і злочинності зростає з кожним десятиліттям. Незважаючи на так званий «прогрес науки», хвороб стає дедалі більше. Усе, що нам дає техніка, – відводить від реальності, занурюючи свідомість людей у телевізійні серіали, соціальні мережі, телефони тощо.
Людство деградує. Тож навіщо себе обманювати? Де прогрес?
Стародавня цивілізація значно перевершувала сучасну
Веди кажуть, що раніше люди були більш розвиненими. Причому не тільки морально, а й технічно. Веди стверджують елементарну істину: людство йде шляхом деградації, як і все в цьому світі. Тривалість життя, здоров’я, фізична сила, інтелектуальні здібності, пам’ять, моральна поведінка, знання, духовність – усе це поступово занепадає.
Веди стверджують, що раніше існувала високорозвинена цивілізація. Речових доказів тому дуже багато по всьому світу. Детально це питання описано в гучному бестселері «Заборонена археологія» Мішеля А. Кремо та Річарда Л. Томпсона.
Запис Вед – це поступка суспільству, що деградує
За такого стану речей появу писемності можна розглядати не як прогрес, а як ознаку деградації суспільства. Письмо замінює пам’ять. Тому п’ять тисяч років назад Веди з усної форми перейшли в письмову.
Зараз нам важко собі навіть уявити те, що колись жили люди, які були здатні тримати в пам’яті мільйони санскритських текстів. Сильна пам’ять, гарне здоров’я, висока тривалість життя, неабиякі технічні здібності, величезне щастя, чистота характеру – все це колись існувало на нашій планеті. І в основі всього лежали Веди. Тепер же хтось, хто звик жити в стражданнях, називає це казками.
Особистістю, яка записала Веди, є мудрець В’яса. Це було приблизно п’ять тисяч років тому. Потрібно підкреслити, що Вьяса не написав, а записав Веди, які він почув і був здатний тримати у своїй пам’яті.
Перша Пісня Бгагавата Пурани оповідає про те, що Вьяса не належить до категорії простих смертних. Він не є звичайною душею цього світу. Тому його здібності неабиякі. За переказами, він досі живе в недоступних сферах Гімалаїв, перебуваючи в блаженному медитативному трансі.
Вьяса отримав знання від Наради Муні, який також не належить до категорії звичайних живих істот. Через великих мудреців (Нараду Муні та В’ясу), ведичне знання прийшло до людства з вищих планет.
Веди: історія світу від часів його створення
Цікаво також зазначити, що навіть ті вчені, які не визнають позаземного походження Вед, вважають ці писання одними з найдавніших у світі. Вони висувають гіпотезу, що Ріг Веда, наприклад, була складена більш ніж за 1500 років до н.е.
Таким чином, ми не приймаємо подібні припущення вчених. У осягненні істини вони використовують недосконалі методи пізнання: сенсорику і логіку. Ми покладаємося на висновки великих мудреців давнини і сучасності. Вони були, є і будуть бездоганними у своїй поведінці. А головне – вони сповнені щастя. То чому б не вчитися у мудреців?
