Розум може підказувати, що це не добре і в цьому немає сенсу. Але, будучи маріонеткою в руках долі, людина завжди діє так, як їй диктує гнів. Тому з давніх часів люди намагаються перемогти цю негативну емоцію, щоб не бути її заручником.
Веди кажуть: усі проблеми можна розв’язати за допомогою знання. Проблема гніву – не виняток. Але оскільки це велика проблема, її потрібно розв’язувати за допомогою глибокого знання та серйозної практики.
Причини виникнення гніву
На санскриті слово «гнів» може звучати по-різному: кродха, роша, копа, купіта, манйю, круддха. Є ще багато інших варіантів перекладу. У кількох текстах Бгаґавад-ґіти, яка є квінтесенцією ведичної мудрості, гнів визначено словом кродха. Там же названо причину гніву.
Джерело гніву – жага насолод, що санскритом звучить як кама. У Бгаґавад-ґіті сказано: ка̄мама̄т кродхо ‘бхіджа̄йате, що означає «Зі спраги насолод проявляється гнів» (2.62). Там же сказано: ка̄ма еша кродха, «Жага насолод – це гнів» (3.37). Так ведична мудрість ставить знак рівності між бажанням насолодитися і гнівом. Тому в сучасному світі не всі знають, як побороти гнів.
Можна навести приклад. Якщо спалахує вогонь, то, безсумнівно, виникне жар. Де вогонь, там жар. Подібно до цього, де жага насолод, там гнів. Де кама, там кродха. В інших ведичних писаннях гнів названо кама-ануджею (Бгаґавата Пурана 3.15.31), або молодшим братом жаги насолод, ками.
Потрібно засвоїти: гнів виникає не сам по собі. Він є наслідком неконтрольованого прагнення до насолод, ками. Про це говорять усі стародавні писання та великі мудреці не тільки ведичної, а й інших авторитетних традицій. Тому людина, яка володіє істинним знанням, будуватиме своє життя так, щоб звільнитися від ками (хтивості), для того, щоб позбутися кродхи – гніву.
Посилення гніву – шлях сучасного суспільства
На жаль, сучасне суспільство влаштоване інакше. Замість того, щоб знижувати температуру ками і кродхи, воно, навпаки, її підвищує. Воно примножує в серці людини бажання насолоди, каму, а отже, посилює її страждання.
«Тобі потрібен новий телефон, машина. Ти маєш бути кращим за всіх! Будь першим, насолоджуйся! Тільки маючи все це, ти станеш щасливим!». Ця філософія ками вже принесла свої плоди. Якщо і ви вірите в подібні постулати, немає сенсу читати далі. Краще почекати моменту розчарування.
Телебачення та Інтернет просякнуті енергією насильства, конфлікту та розпусти. Нині люди звикли «насолоджуватися» гнівом. Штучне створення конфліктів призводить до ворожнечі між цілими народами, що перетворюється на регулярні війни заради незрозумілих цілей.
Про яке щастя може йти мова? Хіба може людина, яка живе інтересами сучасного суспільства, бути щасливою? Звичайно ж, ні. Без умиротворення неможливо бути щасливим: аш́а̄нтасйа кутах̣ сукхам, «Звідки візьметься щастя, якщо немає умиротворення?» (Бгаґавад-ґіта, 2.66.)
Нещастя сучасних людей – це найкращий доказ справедливості та істинності законів природи, які описані у Ведах. Цей закон дуже простий: що більше живеш заради себе, то більше страждаєш. Розумній людині варто над цим замислитися, і тільки тоді вона зрозуміє, як побороти гнів.
Ілюзія, породжена гнівом
Полювання за чуттєвими насолодами, безсумнівно, приводить людину до гніву. Гнів породжує ілюзію, в якій вона втрачає здатність тверезо мислити й ухвалювати адекватні рішення. Тому їй не допоможуть поради на кшталт «порахувати до десяти». З гнівом потрібно боротися іншими засобами.
Працює регулярна терапія, щоденна практика, спрямована на те, щоб позбутися гніву і знайти щастя. У міру застосування ведичної терапії проти гніву, людина може відчути, як ця емоція слабшає. На зміну їй приходять радість і натхнення. Якщо раніше якісь ситуації виводили з себе, то тепер вони не можуть позбавити вас рівноваги. Це і є свобода від гніву.
Веди кажуть, що повністю позбутися гніву неможливо. Однак, регулярно знижувати цей імпульс у серці – обов’язок кожної цивілізованої людини.
