З якими словами асоціюється слово «лінь»? Апатія, млявість, неробство, зневіра, депресія, розчарування… Спочатку відбувається зачарування, а потім розчарування. Депресія – це, як правило, стан свідомості, який виникає внаслідок лінивого способу життя. Лінь – це синонім неробства. Кажуть, що дозвільний розум – кузня диявола. Інакше кажучи, хто не має відповідальності й не хоче виконувати покладені на нього обов’язки, буде страждати. А якщо Ви не хочете страждати, значить настав час зрозуміти, як позбутися ліні.
Саме слово «лінь» походить від латинського «ленос» – «повільний, млявий». На санскриті є слово «аласья», яке трохи співзвучне з російським «лень». Санскритське “аласья » вказує на незайняту людину. Говориться, що така людина перебуває під впливом гуни невігластва.
Лінь породжується відсутністю мотивації до діяльності, відсутністю мети
Є такий вислів: «Якщо ви не маєте мети, заради якої ви готові померти, значить, ви не маєте мети, заради якої ви живете». Для людини надзвичайно важливо мати високу життєву мету і не шкодувати зусиль для того, щоб до неї наблизитися.
Лінь – це сестра апатії. Коли в людини немає мети, нею опановує апатія. Слово «апатія» грецького походження. «А», як і в санскриті, вказує на нестачу чогось, а «патос “ означає ”пристрасть». Апатія буквально означає «без пристрасті», тобто без сильних бажань. Це співзвучно із санскритським «аласья». Таким чином, лінь – це відсутність мотивації до діяльності. Знаючи це, простіше зрозуміти, як позбутися ліні.
Не варто плутати лінь із фізичною або психічною втомою
Варто відрізняти лінь від потреби тіла у відпочинку, причому як грубого тіла, так і тонкого, тобто психіки. Зовні ці два стани – лінь і потреба у відпочинку – дуже схожі. Відпочивши й відновивши сили свого розуму й тіла, мотивована людина продовжить шлях до своєї піднесеної мети. Ледача ж буде потопати в зневірі тривалий час, не чуючи порад оточуючих її людей.
Чому тіло виснажується? Сон і їжа – це потреби живої істоти. Часто люди не знають, як правильно спати і як правильно їсти. Але якщо людина осягає науку життя, насамперед як правильно спати і їсти, вона проходить великий шлях у боротьбі з лінню.
У ведичних писаннях ідеться, що сон – це насамперед потреба тонкого тіла. Тонке тіло – це психіка, і вона має свою структуру. Є розум, є розум, і саме він потребує відпочинку. Сон – це функція розуму. Про це йдеться в третій пісні «Бгагавата Пурани». Як відрізнити втому від ліні? Є таке поняття як «совість». Що більше ви вивчаєте, що більше знань ви отримуєте, то більше у вас совісті. Совість – це те, що всередині. Наступного разу, коли ви будете перемикати канали телевізора, лежачи в ліжку о 10 ранку, вона скаже: «Ти ледар».
Головний спосіб, як позбутися ліні
Не вивчаючи регулярно закони моральності, які можна почерпнути з розумних книг, таких як Веди, неможливо змінити своє життя. Якщо немає процесу слухання моральних повчань, якщо немає звуку знань – нічого не вийде. Не можна змінити своє життя однією силою волі. Потрібне підживлення розуму знаннями з духовних джерел.
Ранок – це найсприятливіший час для насичення розуму, для насичення розуму. Тому хочеш – не хочеш, а раніше треба вставати для того, щоб займатися собою, щоб трошки зробити паузу в цій рутині, в цих щоденних «днях бабака».
А скільки часу потрібно виділяти читанню або слуханню послання Вед? Слухати необхідно регулярно. Регулярно – значить щодня. Нехай це буде небагато, але нехай це буде щодня, і уважно. Тому що, якщо це буде щодня й уважно, то людина не зможе втримати себе. Вона буде хотіти слухати все більше і більше.
Ми рекомендуємо слухати лекції авторитетних вчителів Вед і читати священні писання. Слухати Веди – це велика сила проти ліні. Бгагавад-гіта – це абетка ведичної філософії. Ми всім рекомендуємо почати своє вивчення писань із цієї книги.
Лінь виникає внаслідок відмови від виконання своїх обов’язків
Розглянемо санскритське слово «дхарма», яке буквально й означає «обов’язки». Соціальні обов’язки на платформі моралі – це те, що відрізняє людину від тварини. Кожна людина має якісь обов’язки. Для різних людей – різні обов’язки. У жінок одні обов’язки, у чоловіків – інші, для молоді одні обов’язки, для старших – інші. Для воїнів, правителів, президентів одні обов’язки; для робітників, слюсарів, механіків – інші.
Вивчення Вед означає вивчення своєї дхарми, своїх обов’язків. Що більше людина розуміє, які її обов’язки по відношенню до цього світу, до оточуючих людей і до довкілля в цілому, що краще вона їх виконує, то щасливіше вона живе. Адже розуміння своїх справжніх обов’язків наповнює життя сенсом, позбавляючи його від ліні.
Пізнання дхарми – це пізнання своїх людських обов’язків, тому що дхарма – це насамперед моральні обов’язки. Наприклад, не вбий, не вкради, не перелюбствуй – це обов’язки людського суспільства. Що більше людина порушує дхарму, то більше вона страждає.
Якщо ми аналізуємо висловлювання мудреців на основі Вед, можна зрозуміти, що лінь – це якраз стан, коли людина під будь-яким приводом не хоче виконувати свої обов’язки.
Обов’язок розумної людини – дізнатися свої обов’язки і дотримуватися їх. Так вона безсумнівно позбудеться ліні та її згубних наслідків.
Чим має керуватися людина, щоб дізнатися свої обов’язки?
Дхарма, або обов’язки, містяться на сторінках священних писань. Писання – це моральний закон. Якщо людина живе, не дотримуючись закону, якщо вона визначає свою дхарму тільки на основі власних вигадок – вона буде страждати.
Якщо людина народилася і виросла в нашому середовищі, в Україні, в Росії, у західному світі, у християнській культурі – вона може щиро слідувати тому, що написано в Біблії. У такому разі вона буде виконувати свою дхарму. Біблія нічим не суперечить ведичним писанням. Такі книги як Бгагавад-гіта і Біблія взаємодоповнюють одна одну. Мудреці не бачать у них протиріч. Зокрема й Коран. Багато настанов у цих книгах стосуються моральності.
Що таке моральність? «Не вбий, не вкради» і так далі – це закони морального життя в людському суспільстві, дхарма. Якщо людина не отримує моральну освіту, вона не знатиме своїх обов’язків. Якщо вона не знатиме своїх обов’язків, вона не впорається з лінню і страждатиме. Але знаючи дхарму і дотримуючись її, людина буде радіти життю.
Як позбутися ліні і бути активним до самої смерті
Можна посперечатися: є ж активні люди, які взагалі нічого не знають про писання. І ліні у них не виникає.
Але це зараз вони активні, а коли настане старість… Просто подивіться в очі наших людей похилого віку, і ви побачите, що, окрім смутку, апатії та інших подібних станів, складно знайти щось інше. Тому що в них був неправильний мотив до діяльності, як, наприклад, жага насолод (це мотив у гуні пристрасті). Хотілося більше заробити, світ на коліна поставити, прославитися тощо. Потім буде відкат, причому досить швидко. Давайте, для прикладу, проаналізуємо, як у більшості випадків живуть спортсмени, які досягають успіху. У їхньому житті відбувається вибух, слава, шана, гроші, а потім… Дехто спивається, багато хто впадає в депресію. Тому що слава зникла. Ті самі стани проходять зірки шоу-бізнесу.
Для того, щоб знайти своє призначення, зрозуміти свою дхарму, обов’язки, людський обов’язок, сенс свого існування, потрібно відкривати книжки, вмикати лекції і слухати. Слухати розумних людей – це безцінний дар для кожного з нас.
Ми не можемо знати свої обов’язки, бо не отримуємо правильної освіти
Служити батькам, шанувати батьків, висловлювати їм повагу – це ж нормально, правда? Проблема в тому, що зараз ми не отримуємо такої освіти. Нас не вчать того, що це важливо. У школі ми вивчаємо біологію, географію, геометрію, синуси, косинуси – все, що хочеш. Але елементарні істини, такі як повага до батьків, нам невідомі. А якщо згадується про щось подібне, то побічно. Вважається, що важливо навчити дитину заробляти гроші, але водночас упускається можливість морального виховання.
Тому, як поважати батьків, мають навчати не батьки. Бо коли ви говорите людині: «Ти повинен мене поважати», то вона починає підозрювати, що щось тут не те. Те ж саме з іншими моральними законами.
У ведичні часи діти отримували моральну освіту. Матеріальні науки вивчали теж, але насамперед дітей навчали моральності, моралі, етикету взаємин. Виховували якості характеру, такі, як простота, смиренність, шана до старших, старанність, дисципліна. Щоб негативне викорінювати, а позитивне впроваджувати – ось цих речей намагалися вчити раніше. Зараз подібна культура занепала, і ми не спостерігаємо такої освіти в сучасному суспільстві.
У кожного з нас є лінь, але вчитися ніколи не пізно. Чому б відсьогодні не відкривати писання, не слухати лекції на потрібну тему і не пробувати впроваджувати ці правила у своє життя для боротьби з лінощами та з іншими вадами? Наприклад, можна прослухати семінар «Як позбутися ліні», який ми проводили на Веда-клубі.
