Зміст статті

Як перемогти лінь сучасній людині? Чи можуть стародавні Веди в цьому допомогти? У першій Пісні «Бгаґавата Пурани» (1.1.10) описано наш час, епоху моральної та духовної деградації (століття Калі). Відмінною характеристикою цього часу є лінь. Лінь – одна з якостей сучасного суспільства, і перебувати в ній для нинішнього часу, в принципі, природно. Наприклад, якщо на вулиці сильна гроза, то бути мокрим від грози – це природно. Але ми знаємо, що від дощу може захистити парасолька. Ведичне знання – це парасолька, яка може захистити нас від ліні та інших негативних якостей сучасної епохи.

💡
Лінь – це якість, яка випливає через відсутність знань.

Веди висвітлюють знання про моральність, мораль, закони поведінки, етикету в людському суспільстві. Варто отримувати знання, регулярно спілкуватися на хвилюючу тему, вивчати, читати, писати конспекти і пробувати впроваджувати знання в життя. Якщо слідувати тому, що сказано у Ведах, можуть відбуватися чудеса. Навіть із ледарів проявляться активісти. Але якщо регулярно не отримувати знання, немає сенсу сподіватися на зміни в житті. Отримуючи знання про свої обов’язки, про те, як правильно жити, ми будемо правильно розв’язувати свої життєві проблеми.

Відеозапис зустрічі курсу “Веди: інструкція із користування”

Як перемогти лінь і почати виконувати свої обов’язки

Пасивна позиція щодо своїх обов’язків є лінню. Якщо ми хочемо позбутися ліні, то потрібно займати активну позицію щодо своїх обов’язків. У «Махабгараті» говориться: якщо людина не активна в цьому житті, то хоч би яка в неї була доля, хоч би який бонус із минулого життя вона мала, вона нічого не отримає. Багатство та інші об’єкти насолоди не дістаються скупій, ледачій людині або нероб. Вони ніколи не дістаються людині, яка не є активною або мужньою, або не здійснює аскезу.

У чому ж потрібно бути активним? Потрібно бути активним у виконанні своїх обов’язків. Якщо людина виконує свої обов’язки, дхарму, то вона буде щасливою. Веди наказують активне життя в дусі виконання обов’язків, тобто слідування дхармі. У «Бгагавад-гіті» 3.8 сказано:

нійатам̇ куру карма твам̇
карма джйа̄йо хй акарман̣ах̣
ш́арӣра-йа̄тра̄пі ча ча те
на прасідхйед акарман̣ах̣

💡
«Чесно виконуй свій обов’язок, бо такий спосіб дій кращий, ніж бездіяльність. Не працюючи, людина не може задовольняти навіть найнагальніші потреби свого тіла».

Навіть якщо за долею покладено багатства або інші матеріальні блага, а людина не діє, виконуючи свої обов’язки, то вона не зможе отримати ці блага. Багатство та інші об’єкти насолоди не дістаються скупій, ледачій людині або нероб. Вони ніколи не дістаються людині, яка не є активною або мужньою, або не здійснює аскезу. Той, хто не виконує свою людську дхарму, тобто людські обов’язки, а покладається тільки на долю, даремно витрачає час. Потрібно всерйоз задуматися над тим, як перемогти лінь, адже це докорінно змінює долю.

Що чистіший мотив до діяльності, то простіше перемогти лінь

А як ви собі уявляєте досконале життя? Яке воно? Без роботи, без хвороб, без важких обов’язків? Чи можливе взагалі таке? Десь можна отримати таку посаду: жодних обов’язків і повна досконалість. Однак це місце вже зайняте. Знаєте, ким? Воно зайняте Богом. І Він, за повної відсутності обов’язків, примудряється всіх нас підтримувати. Ми маємо ті самі схильності – не мати обов’язків і бути повністю задоволеними. Але світ так влаштований, що в нас не вийде звільнитися від усіх обов’язків.

Багато вільного часу означає, що людина не виконує своїх обов’язків

Якщо ми хочемо існувати нормально, то маємо виконувати обов’язки. Права – справа хороша, але від обов’язків не втекти. Якщо людина не хоче обмежувати себе, правильно спати і правильно харчуватися, тоді до неї, безсумнівно, прийдуть хвороби, і вона їстиме те, що лікар дозволить. Тому краще навчитися приборкувати себе.

Веди від самого початку описують духовну душу, у якої немає початку і немає кінця, як активну за своєю природою. Природний стан душі – це активність. Але є різні мотиви до діяльності.

💡
Одного разу мій знайомий пішов у монастир. Прийшов і запитав у батюшки: – У вас є тут туалети? Батюшка відвів: – Так, є. Знайомий попросив дозволу помити їх. На що батюшка відповів: – Туалет нам не треба мити. Який сенс, що ти помиєш його, а потім усім будеш ходити й казати, що ти помив цей туалет? Іди краще додому і там прибери.

Батюшка, схоже, якось розпізнав не дуже чисті мотиви мого знайомого. Мотив – це те, над чим потрібно працювати.

Найчистіший мотив живої істоти – це безкорисливе, нічим не обумовлене, чисте, безпримісне служіння. Це – наймогутніший мотив, що спонукає до діяльності, це стан чистої любові. Тому святі люди є найактивнішими.

Що, якщо не вистачає сили волі перемогти лінь?

Святі навіть не замислюються над тим, як перемогти лінь, адже її в них просто немає. Святі особистості можуть інколи навіть забувати спати через те, що їх переповнює почуття любові, блаженства, радості та бажання служити оточуючим. Вони бачать навколо тільки Бога, вони не можуть інакше дивитися на цей світ, їх переповнює любов, співчуття. Такий мотив їхньої діяльності. Це вищий рівень.

Які правила виконують святі люди, щоб не лінуватися?

Зовсім не кожен може стати таким. Однак для себе слід усвідомити, що життєва позиція людини має бути активною, а мотив – чистим. Це якраз іде в розріз із поняттям ліні.

Волі не вистачає, коли немає правильного мотиву. Питання в тому, наскільки сильно хочеться? Мотивація – це важливий момент.

Мотив буває різної якості, у різних гунах. Гуна означає якість. Є чистіший мотив і брудніший.

Мотиви в різних гунах природи

Наприклад, чистий мотив під час відвідування ведичних лекцій і семінарів – отримати знання про те, як перемогти лінь, поліпшити якість життя, змінити його на краще, бути щасливим. За такої мотивації результат буде тривалим і сприятливим.

Якщо ж ви слухаєте лекції для того, щоб заробити грошей, або якось інакше задовольнити свої почуття – то це мотив у пристрасті. У пристрасті – значить результат буде тимчасовим і не принесе зрештою очікуваного щастя. Спочатку – нектар, але потім буде порція отрути, таке життя в пристрасті.

Що стосується мотиву в невігластві – це послухати лекцію і, замість того, щоб змінюватися самому, з дратівливістю розповісти оточуючим, як вони мають поводитися. Гуна невігластва – це завжди руйнування, критика, негатив.

Коротко про те, що таке гуни матеріальної природи,дивіться у відео

Діяльність може бути одна й та сама, але мотиви різні. Залежно від того, яким мотивом рухає людина, такі результати вона отримає. І якщо ми хочемо назавжди позбутися ліні, потрібно очистити свій мотив, перевести його в гунну благості. Коли мотив у пристрасті – люди з часом загасають, втрачають будь-яку мотивацію, з’являється апатія, депресія, лінь.

💡
Якщо людина очищає свій мотив, то вона підвищує якість своєї діяльності та життя, і лінь йде сама собою.

Як очистити мотивацію?

Сучасна психологія пов’язує лінь, апатію і депресію з втратою саме корисливого мотиву, мотиву в гуні пристрасті. Але Веди кажуть, що лінь – це відсутність милостивої (не пристрасної) мотивації у виконанні запропонованих обов’язків, дхарми. Ще раз підкреслимо, що мотив у пристрасті (корисливий мотив) завжди обернеться стражданням, навіть якщо початок діяльності буде дуже перспективним і радісним.

Найважливіше для чистоти мотивації – бути безкорисливим. Це означає не прив’язуватися до результатів. Не потрібно розповідати нікому, що ти зробив щось хороше, не потрібно проявляти корисливість і марнославство. Бо щойно починаєш розповідати, одразу тішиш свою гординю.

💡
Рекомендуємо ознайомитися зі статтею «Чому не потрібно розповідати про свої плани».

Для нашої спаплюженої свідомості природно чекати результату, але що більше людина у своєму житті робить безкорисливих вчинків, про які ніхто не знає, то більше вона заповнює життя чистими видами діяльності, чистими від корисливої мотивації. Це мотив у гунні благості, що приносить справжнє щастя. Хоча спочатку діяльність у благості вимагає аскези. Аскеза означає: я роблю не те, що хочу, а те, що потрібно, що зобов’язаний робити.

Є такий текст у «Бгагавад-гіті» (2.62):

дхйа̄йато вішайа̄н пум̇сах̣
сан̇гас тешӯпаджа̄йате
сан̇га̄т сан̃джа̄йате ка̄мах̣
ка̄ма̄т кродхо ‘бхіджа̄йате

💡
«Споглядаючи об’єкти, що приносять насолоду почуттям, людина розвиває прив’язаність до них, з прив’язаності народжується пожадливість, а з пожадливості – гнів».

Коли людина думає про об’єкти чуттєвих насолод, у неї виникають прихильності. Прихильність означає: я без цього жити не можу, мені так необхідна ця нова машина, квартира (потрібне вписати). Із цієї прив’язаності виникає кама – сильне бажання (жадання) щодо об’єктів почуттів.

Писання говорить, що роздуми про об’єкти почуттів поступово вироджуються в сильну прив’язаність, з якої з’являється жадання, а після – гнів. У сильному бажанні володіти чим-небудь міститься насіння гніву і розчарування. Тому культивування сильних матеріальних бажань краще не заохочувати. Бажання потрібно контролювати.

Про те, як контролювати непотрібні бажання, дивіться у відео

Чим небезпечна корисливість у діяльності?

Завдання людини, істоти, що за природою відрізняється від тварини, – викорінювати в собі корисливість і пожадливість, бо вони суперечать принципу любові. А щасливим бути без любові неможливо. Наша єдина потреба – навчитися любити, не маючи корисливих мотивів. Перемагаючи лінь і всі інші вади, ми, насправді, хочемо навчитися любити. Така мета життя мудрої людини.

💡
Щоб вчитися любити, потрібно практикувати безкорисливе служіння.

Корисливість – це те, що отруює чисту любов. Якщо людина впроваджує безкорисливість у своє життя, вона виграє, перемагає свою долю. Інакше доля її покладе на лопатки, і вона страждатиме.

Не так важливо, хто ви і що ви робите. Важливо, з якими мотивами ви дієте. Чистота людини визначається чистотою її мотивації. Найчастіше себе ми судимо за мотивами, а інших людей – за вчинками. Він помилився – значить негідник. А я ж чиста душа, хотів як краще, а вийшло як завжди. Але слід вчитися й інших оцінювати за мотивами, а не тільки за вчинками. Писання вчать: що чистіша людина, то вона краще може оцінювати людей за мотивами, а не за вчинками. Як то кажуть, немає такого грішника, у якого немає майбутнього, і немає такого святого, у якого немає минулого.

Боротьба з лінню передбачає зміну всього способу життя

Лінь ніколи не буває одна, сама по собі. Якщо є лінь, значить є нечистота. Якщо є нечистота – значить є брехливість, гнівливість, гордість. Усе разом це становить гуну невігластва.

тамас тв аджн̃а̄на-джам̇ відддхі
моханам̇ сарва-дехіна̄м
прама̄да̄ласйа-нідра̄бхіс
тан нібадхна̄ті бха̄рата

💡
«Знай же, о сину Бгарати, що гуна темряви, породжена невіглаством, тримає всі втілені живі істоти в полоні ілюзії. Її вплив проявляється у вигляді божевілля, лінощів і сну, які обплутують зумовлену душу» (Бгаґавад-ґіта, 14.8).

Ми можемо бачити, що позбутися ліні непросто. Необхідно піднімати й очищати якість життя загалом, викорінювати з нього гуну невігластва. Тому що лінь – це ознака гуни невігластва.

Як перемогти лінь на практиці?

Тепер про практику. Чистота і гігієна – це найважливіші якості, які вибивають лінь із життя. Для того, щоб бути чистим, треба докладати зусиль. Треба прати одяг, міняти його щодня. Потрібно вставати рано вранці, здійснювати обмивання. Підтримувати чистоту в домі – це дотримуватися безлічі обов’язків. Почніть із цього. Хіба бути чистим – це погано?

Дивіться відео про вдосконалення самого себе завдяки вивченню Вед

Дайте собі обіцянку терміном на тиждень, наприклад, робити вологе прибирання в домі щодня. Можете пообіцяти прокидатися раніше і так далі. Щось десь приготувати, пожертвувати, помити підлогу в церкві або храмі, здійснити безкорисливе служіння. Давати обітниці необхідно не комусь, не перед усіма, не напоказ, а самому собі. Адже в кожного є совість.

Ще одна з ознак гуни невігластва – відкладати все на потім. За цей тиждень згадайте кілька справ, які ви постійно відкладаєте на потім, і зробіть їх. «У мене немає на це часу» – класична відмовка ледаря. Парадокс у тому, що ледар думає, що він постійно зайнятий. Людина повинна навчитися розставляти пріоритети. Приміром, іноді набагато важливіше викинути сміття або прибрати кухню, ніж сісти й читати священні книги.

Ось ще одна практична порада: слід їсти в міру.

на̄тй-аш́натас ту його ‘сті
на чаїка̄нтам анаш́натах̣
на ча̄ті-свапна-ш̄шӣласйа
джа̄грато наива ча̄рджуна

💡
«О Арджуно, людина ніколи не стане йогом, якщо вона їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо» (Бгаґавад-ґіта, 6.16).

«У міру» – скільки це? Старець Силуан Афонський писав: «Потрібно їсти стільки, щоб після їжі хотілося молитися».

Зовсім скоро читайте продовження циклу статей про те, як позбутися ліні. А поки що можна прослухати в аудіоформаті семінар про те, як позбутися ліні від Валентина Даценка (нижче).

Аудіо семінар російською мовою «Як перемогти лінь» від Валентина Даценка

Как избавиться от лени. Часть 1

Как избавиться от лени. Часть 2

Как избавиться от лени. Часть 3

Как избавиться от лени. Часть 4

Как избавиться от лени. Часть 5