Де брати сили для життя? Куди вони йдуть? Щоб зрозуміти, як ми втрачаємо сили й енергію, варто розібратися в тому, як ми влаштовані. Веди пояснюють, що особистість складається не тільки з грубого матеріального тіла. Крім нього, у нас є тонке тіло. Воно теж матеріальне. Тонке тіло – це свідомість, інтелект, розум, его. Наша психіка – це теж тонке тіло. Коли ми думаємо, розмірковуємо, коли в нас з’являються якісь образи перед очима або виникають бажання, потоки думок – усе це відбувається в тонкому тілі.
Тонка будова живої істоти
Аюрведична медицина завжди розглядає зв’язок тонкого і грубого тіл. Є такий текст у «Бгагават-гіті» [3.42]:
індрійа̄н̣і пара̄н̣й а̄хур індрійебхйах̣ парам̇ манах̣
манасас ту пара̄ буддхир йо буддхех̣ паратас ту сах̣
Індрійа̄н̣і означає почуття. Наприклад, людина доторкнулася до столу. Її грубе тіло виступає як локатор. За грубим тілом стоїть тонке почуття, індрійані. Наші почуття – частина тонкого тіла. І є так зване шосте чуття – це імператор серед почуттів – розум (на санскриті манас). Груба матерія стоїть нижче, ніж тонкі почуття. А тонкі почуття стоять нижче, ніж розум. Розум – це центральний орган усіх почуттів.
Однак інтелект, буддхі, стоїть вище, ніж розум, і є частиною тонкого матеріального тіла. Але над розумом стоїть душа, яка не належить до категорії матеріальної. Вона духовна, її називають атма або джива.
Сама по собі особистість – це і є душа. І душа не має початку і кінця. Це духовна жива істота, атрибутом якої є свідомість. Ось це і є наша початкова сутність.
Але вона покрита матеріальними оболонками: тонкими (інтелект, розум, почуття) і грубими (матеріальне тіло).
Відмінність між інтелектом та розумом
Розум та інтелект – це одне й те саме тонке тіло, але з різними функціями. Розум створює образи, думки, формує бажання живої істоти. А інтелект – це керуючий орган чуттів, що пізнають. Інтелект отримує знання, тому він стоїть вище розуму, вище бажань.
Іншими словами, за допомогою знання можна контролювати розум. За допомогою розуму можна контролювати почуття. А за допомогою почуттів, які ми підпорядкували собі, можна жити дуже щасливо, не переживаючи про те, де брати сили для життя.
Де брати сили, коли живеш, ні в чому собі не відмовляючи?
Почуття завжди прагнуть насолоджуватися. Язик хоче насолоджуватися смаками, очі хочуть споглядати красиві форми, вуха хочуть слухати приємні звуки. Є речі, які нам будуть приємні, а є речі, які нам будуть неприємні. Але Веди кажуть: що більше насолоджуються почуття, то більше витрачається життєва енергія.
З цього починається «Бгаґавад-ґіта», такий вступ до філософії Вед.
Почуття, вступаючи в зіткнення з об’єктами, будуть то радіти, то відчувати горе (БГ 2.62). Тому потрібно навчитися терпіти правильним чином. Ніхто не говорить про рай на Землі. Ми дивимося тверезо на цей світ мінливості й приймаємо, що страждання в житті будуть.
До якогось моменту це можливо, але не довго. Наприклад, щоб фізично бути здоровим, потрібно робити зарядку. І це аскеза (на санскриті тапа – добровільне позбавлення себе чуттєвих насолод). Тому самоконтроль ставиться в центр ведичної системи освіти. Без самоконтролю неможливо говорити про щастя.
Є такий текст у «Бгаґавад-ґіті» (6.17), який відповідає на запитання «Як знищуються страждання?»:
йуктахара-віхарасйа
йукта-чештасйа кармасу
йукта-свапнавабодхасйа
його бхаваті духкха-ха
Слово йукта в цьому вірші означає поміркованість, збалансованість, до якої потрібно прагнути. Потрібно не відмовитися від потреб тіла, а навчитися регулювати їх. Людина має бути поміркованою у вживанні їжі, сні, праці та відпочинку. Відпочинок призначений для фізичного тіла. Сон – це хороший спосіб відновлювати сили. Але якщо людина неправильно спить, надто багато чи надто мало, може стати тільки гірше.
Гуни матеріальної природи: де брати сили, щоб із ними боротися
З погляду філософії Вед, у природі існують три основні сили, гуни: невігластво, пристрасть і благість. Світ витканий із поєднання цих гун. Їжа, вода, спілкування, повітря, приміщення, населені пункти, психіка, думки – все піддається впливу гун матеріальної природи.
Що більше людина в невігластві, то більше проявляється стан втоми, емоційної виснаженості. У «Бгаґават-ґіті» йдеться про те, що ґуни будуть постійно змінюватися. Іноді ми будемо в благості, іноді в пристрасті або в невігластві. Необхідно вчитися жити в благості, збалансовано, у знанні, з розумінням того, як спати, як їсти, як оборонятися, як займатися сектом і контролювати свої почуття.
Якщо людина йде на поводу у своїх почуттів, як нам рекламує сучасна цивілізація, то ні до чого, крім страждань, це не призведе.
Почуття є частиною особистості. Навчитися контролювати почуття означає навчитися впоратися зі своєю енергією і задіяти її. Якась частка чуттєвих насолод дозволена. Але для того, щоб зрозуміти, яка саме, слід отримувати регулярну освіту.
