Якими мають бути якості духовного вчителя? У шруті та смріті міститься багато інформації про те, яким є справжній гуру і якими якостями він повинен володіти. Падма Пурана (6.253.26) говорить:
маха-бгагавата-шрештхо
брахмано ваї гурур нрнам
Цікаві дані з приводу того, якими мають бути якості істинного вчителя, містяться в таких писаннях, як Шрі Мантра-муктавалі, Агастья-самхіта, Таттва-сагара, Нарада-панчаратра, Гарі-бгакті-віласа. Там наведено наступні характеристики гуру.
Якості духовного вчителя з шастр
Духовний учитель – це не звичайна людина. Чим більше духовних якостей він проявляє, тим легше його учням буде слідувати за ним і самим зростати духовно.
Отже, гуру або духовний вчитель має такі ознаки:
Грхіта-вішну-дікшаках – у нього є свій учитель, який дав йому посвяту
Це дуже важливий момент. Не слід приймати вчителем того, у кого немає вчителя. Перш ніж слухати когось і приймати настанови Вед, потрібно переконатися в тому, що ця людина віддана своєму вчителеві і не займається самодіяльністю.
Сарва-шастра віт – дуже добре знає ведичні писання
Це очевидно – щоб говорити на основі писань, потрібно їх знати. Такі обов’язкові якості духовного вчителя.
Ашрамі – перебуває в одному з чотирьох укладів життя
Існує чотири уклади життя (ашрами):
- сімейні (гріхастхи);
- брахмачар’ї (послушники, учні);
- ванапрастхі (ті, що завершили із сімейним життям і готуються до наступного життя);
- санньясі (відречені монахи).
Як учителя можна приймати або ченця, або людину, яка перебуває в законному шлюбі і дотримується ведичних правил і приписів, призначених для домогосподарів. Іншими словами, якщо людина не перебуває в законному шлюбі або не є ченцем, що закріплений за тим чи іншим храмом, якщо така людина сама по собі, без сім’ї і без храму, це дискваліфікує її як учителя.
Прія-вак – приємна мова
Така людина не використовує у своєму лексиконі жаргонних слів, але при цьому може говорити строго.
Прійа-даршанах – приємна зовнішність
Охайність і чистота завжди виділяли справжніх послідовників ведичної культури, і тим більше – духовних вчителів.
Ніграха-ануграха шактах – вміє карати і заохочувати
Учитель не повинен завжди гладити по голові свого учня. Справжній учитель вміє поєднувати метод батога і пряника.
Ануграха – співчутливий
Співчуття означає, що йому погано від того, що страждають інші.
Сат-крійа-парах – прихильний до благочестивого способу життя
Стандарт чистоти й моральності поведінки такої людини має бути дуже високим.
Як розпізнати справжнього духовного вчителя?
На санскриті є два дієслова, що визначають діяльність учителів, які передають знання:
- Прачар. Вказує на людину, яка передає людям знання. Переїжджаючи з одного міста в інше, він читає лекції, проводить семінари, дає консультації з погляду ведичного знання. Це прачар.
- Ачар. Вказує на людину, яка поводиться так, як наказують Веди. День у день вона втілює ведичні настанови у своєму житті. Вона сувора до себе і тому завжди щаслива. Це ачар.
Істинний учитель об’єднує в собі ці дві категорії. Слова такої людини не розходяться з її думками та вчинками. Вчинки та якості характеру значно важливіші, ніж слова. У цьому зв’язку доречною є чудова фраза Святого Франциска:
Тому справжнього вчителя називають ачар’я – той, хто вчить своїм прикладом.
Санскритське слово ачар’я означає вчитель. Під словом ачар’я у ведичних творах можуть матися на увазі різні категорії вчителів, від шкільного вчителя до духовного лідера цілої епохи. У своєму вищому значенні ачар’я означає «великий учитель», той, хто на прикладі свого дивовижного життя довів істинність ведичної мудрості. Ачар’я – це великий святий.
Бгакті-расамріта Сіндгу (1.2.17) описує досконалу особистість таким чином:
шастре йуктау ча ніпунах сарватха дрдха-нішчайах
праудха-шраддхо ‘дхікарі йах са бхактав уттамо матах
Такі ачар’ї кваліфіковані в тому, щоб складати коментарі на священні писання. Це найкращі з учителів. Не так багато особистостей такої кваліфікації народжуються на цій планеті. У “Бгаґавад-ґіті” сказано, що така душа зустрічається дуже рідко: са маха̄тма̄ су-дурлабхах̣ (7.19).
Як поводиться справжній духовний учитель, ачар’я?
Поведінка ачар’ї має законодавчу силу для його послідовників. Те, як поводиться ачар’я, а також поведінка, яку ачар’я визнає правильною, є стандартом для спільноти людей, які за ним слідують. Якщо ми не можемо зрозуміти, як вчинити в тій чи іншій ситуації, якщо ми не можемо знайти відповідь на питання у священних писаннях, але хочемо вчинити правильно, ми можемо брати приклад з ачар’ї. Різні дхарма-шастри говорять про те, що поведінку авторитетних вчителів можна розглядати як стандарт моральної поведінки для всього суспільства.
Великий ачар’я здатний змінювати серця своїх послідовників. Можливість дотику з такою особистістю через його книги, аудіолекції тощо є найбільшою удачею. Тому вивчати праці ачар’їв все одно, що вивчати Веди. Найчастіше це навіть краще, оскільки ачар’ї висловлюються набагато доступнішою мовою.
Якості великих ачар’їв
Священні писання містять безліч текстів, де перераховуються якості великих ачар’їв. У другому розділі “Бгаґавад-ґіти” (2.54) Арджуна ставить своє запитання: «Як поводиться свята людина?» У відповідь він чує такий опис святого:
У 25 розділі третьої Пісні Бгагавата Пурани перераховуються якості святої людини:
- терпіння,
- милосердя,
- доброзичливе ставлення до кожної живої істоти,
- відсутність ворожого настрою щодо оточуючих,
- умиротворення,
- суворе дотримання писань,
- сильна відданість Богові тощо.
Нам потрібно вчитися не просто вивчати книжки, а й слідувати за найкращими з людей, за ачар’ями. У Махабгараті з цього приводу говориться: маха̄джано йена гатах̣ са пантха̄х̣, «Потрібно слідувати по стопах махаджан, великих людей».
Які ознаки дискваліфікують особистість як учителя?
Бахв-аші – багато їсть
Мудра людина вміє контролювати свої почуття і тому не переїдає. Відсутність мудрості проявляється через відсутність здатності контролювати свої почуття.
Хету-вада-ратах – любить сперечатися
Недалекоглядні люди люблять посперечатися. Суперечки оскверняють стан свідомості. Мудра людина може дозволити робити це, але тільки коли в цьому є необхідність.
Не вірить у Бога
Також у писаннях ідеться про те, що вчитель не повинен бути атеїстом (на гурух сйад авайшнавах). Невіруюча людина завжди може стати жертвою спокус і піти на угоду з совістю. Якщо ж учитель відданий Богу, то він розуміє, що його відповідальність перед учнем – це його відповідальність перед Богом. Тому такий учитель ніколи не підставить свого учня і завжди намагатиметься якнайкраще піклуватися про нього.
Як поводиться псевдо-вчитель Вед?
Існують різні види псевдо-вчителів. Одні з них не знають Веди, але видають себе знавцями. Вони можуть красиво говорити або писати, мати харизму, але банально не знати писання. Прочитавши одну або дві книжки, вони вважають себе великими, вводячи в оману тих, хто з ними стикається, і видаючи за ведичне те, що таким не є.
Інші знають тексти Вед, але трактують їх на свій лад з метою отримати вигоду від своїх послідовників або проповідують хибні філософії. Це більш небезпечний контингент. Вони витратили багато часу на вивчення писань, можливо, навіть відростили бороду, вивчили санскрит і цитують його. Але фактично вони нагадують червиве яблуко, яке інколи зверху здається красивим і смачним, а всередині – черв’яки та гниль.
Слід вивчати якості характеру, які проявляє лектор чи вчитель. Якщо він говорить одне, але робить інше, тоді він не вчитель, а лицемір, і його товариства слід уникати.
Шарлатани існували за всіх часів, зокрема й 5000 років тому, коли В’яса записував ведичні твори. Тому наголошується: учень сам несе відповідальність за вибір учителя. Перш ніж повністю довіритися, потрібно перевіряти гуру, але робити це смиренно.
Як визначитися з учителем?
Може виникнути запитання: чому люди багато років поспіль не можуть вибрати для себе авторитетів, за якими вони йдуть? Чому хтось вивчає різні духовні течії, займається різними практиками, але так і не знаходить істинного вчителя, а знову і знову зустрічається з недосконалими людьми?
Якщо через багато років пошуку людина так і не знаходить гідного вчителя… Якщо всі навколо неї знову і знову виявляються особистостями недосконалими, з цього можна зробити дуже простий висновок – такий шукач істини занадто гордий для того, щоб знайти в цьому світі когось кращого за нього самого.
Пошук і перевірка вчителя не повинні перетворюватися на виправдання власної гордині. Вчителя слід перевіряти, але не потрібно занадто ідеалізувати його особистість. Не виключено, що у вчителя можуть залишатися якісь видимі недоліки. Ситуація ускладнюється тим, що за законом природи наші власні недоліки відображаються в інших людях. Через це ми часто не здатні бачити хороше в оточуючих, зокрема і в учителях.
Нас може вчити той, хто ще не досягнув досконалості, але перебуває на кілька щаблів вище, ніж ми. Для того, щоб навчиться фізики, не обов’язково вчитися безпосередньо в Альберта Енштейна. Щоб навчитися ведичного способу життя, не обов’язково отримувати знання безпосередньо від великого ачар’ї. Для цього потрібно бути щирим і докладати всіх зусиль, щоб смиренно слідувати стопами ачар’ї.
Знайдіть учителя, який знається на темі краще за Вас
Потрібно знайти когось, хто перевершує нас у своєму розвитку, хто пройшов ті щаблі, на які ми тільки хочемо стати. Таким учителем має бути щира людина, яка йде слідами свого гуру. Можливо, вона ще не досягла досконалості. Можливо, в ній є якісь недоліки, але вона щиро старається на своєму шляху.
На основі викладеного ми приходимо до важливого висновку. Щирі спроби передавати вчення свого вчителя на основі Вед без спотворень є головною кваліфікацією гуру. Справжній гуру – це насамперед справжній учень. Якщо ми слухаємо чиїсь настанови, слід дізнатися, чиїм учнем він є, і за ким слідує.
